Ухвала суду № 36093166, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2292/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 та керівника громадської організації «Освіком» Александрук Валентини Антонівни на Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та керівника громадської організації «Освіком» Александрук Валентини Антонівни до судді Черкаського районного суду Черкаської області Соколишиної Лесі Богданівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року позивачі звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до судді Черкаського районного суду Черкаської області Соколишиної Лесі Богданівни, в якому просили суд визнати факт протиправної діяльності судді Черкаського районного суду Черкаської області Соколишиної Лесі Богданівни, що виразилася у незаконній відмові у видачі позивачам відповідей на їх заяви згідно Закону України «Про звернення громадян» про порушені права позивача, закріплені статтею 129 Конституції України, тобто проведення судових засідань без матеріалів справи, а також зобов'язати Черкаський районний суд видати копії роздруківок судових засідань від 31.05.2013р. та 01.06.2013р., підписаних та скріплених печаткою суду, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевому суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України № 68 від 27.06.2006р.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року відмовлено у відкритті провадження по справі за зазначеним вище позовом.

Не погоджуючись з прийнятою Ухвалою суду, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати Ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як свідчать адміністративний позов, позивач звернувся до відповідача із заявою про порушення норм чинного законодавства суддею Черкаського районного суду Черкаської області Соколишиної Лесі Богданівни.

Відповідачем відповіді на звернення позивачів не надано, що послугувало підставою для звернення до суду з вимогами про зобов'язання Черкаського районного суду Черкаської області надати відповідь на звернення та копії роздруківок судових засідань від 31.05.2013р. та 01.06.2013р.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі зазначив, що подану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції внаслідок наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що адміністративний позов -звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4)спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з поданого позову, позивач звернувся до відповідача із заявою про порушення чинного законодавства суддею Черкаського районного суду Черкаської області, відповіді на звернення не отримав.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що станом на день розгляду справи в суді першої інстанції, процедура розгляду судом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги визначалась Законами України «Про статус суддів», «Про судоустрій України» та покладалась на кваліфікаційну комісію суддів.

Частиною 1 статті 126 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Згідно ч.1 ст.129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Положеннями ч.1, 2 ст.11, ч.1 ст.12 Закону України «Про статус суддів»(станом на день розгляду справи в суді першої інстанції) передбачено, що незалежність суддів забезпечується: - встановленим законом порядком їх обрання (призначення), зупинення їх повноважень та звільнення з посади; - передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя; - забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя; - відповідальністю за неповагу до суду чи судді. Всі державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї. Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Окрім того, порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ та прийняття по ним судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише відповідно до процесуального законодавства України.

Так, пунктами 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права і свободи громадян» роз'яснено, що до суду можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність посадових і службових осіб органів судової влади, які належать до сфери управлінської діяльності.

Із аналізу вищевказаних норм права, та офіційного тлумачення їх Конституційним Судом України, положень пунктів 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007р. «Про незалежність судової влади», суд приходить до висновку, що дії суду (судді) при виконанні ним своїх службових обов'язків, пов'язані із здійсненням правосуддя, а відповідно звернення до суду де відповідачами зазначені суд чи суддя у зв'язку з розглядом ним справ або заяв, слід розцінювати як вплив на суд.

Роз'ясненнями наданими в п.4.2 рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001р. №6-рп/2001 визначено, що відповідно до ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч.1 ст.129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

У відповідності до ст.12 Закону України «Про судоустрій» учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Перевірка процесуальної діяльності судді в іншій спосіб ніж шляхом оскарження судових рішень в інстанційному порядку є неприпустимою та такою, що порушує встановлені в державі принципи правосуддя.

З апеляційної скарги вбачається і саме це визначив позивач, що предметом оскарження є бездіяльність органу державної влади в особі Черкаського районного суду Черкаської області до розгляду поданого позивачем звернення, яке в матеріалах справи відсутнє.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що предмет позову, заявлений у цій справі, не містить вимог щодо вирішення публічно-правового спору, стосується дій судді, які не відносяться до управлінських та врегульовані нормами процесуального законодавства при здійсненні правосуддя, внаслідок чого розгляд і вирішення таких вимог не належить до компетенції адміністративного суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, а висновки Черкаського окружного адміністративного суду зроблені судом на підставі наявних у справі матеріалів та відповідно до норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 195, 196, 197, 199, 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_2 та керівника громадської організації «Освіком» Александрук Валентини Антонівни на Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.