Постанова № 36093048, 09.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. Справа № 5027/914/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущак О.І.

при секретарі Мазепі Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Груп» без номера і без дати (вх. №05-05/2529/13 від 21.11.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2013 року

у справі №5027/914/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Груп», м. Дніпропетровськ

до Колективне підприємство «Рембудмонтаж», м. Чернівці

про стягнення суми

Представники сторін:

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача: Чікурлій О.С., директор, Хімчинський Б.Г., представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2013 року (суддя Тинок О.С.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Груп» (ТОВ «Сенс Груп») до Колективного підприємства «Рембудмонтаж» (КП «Рембудмонтаж») про стягнення 627410,87 грн. залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що господарським судом не надано достатньо часу для надання витребовуваної документації, а виготовлення з неї копій вимагає багато часу. Також скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не з'ясував поважність причин невиконання ухвали суду щодо витребування доказів. ТОВ «Сенс Груп» просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд місцевому господарському суду.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що у позивача було достатньо часу для виконання вимог ухвали суду щодо наданих доказів. КП «Рембудмонтаж» вказує, що судом вжито всі законні заходи щодо витребування додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-економічної експертизи. КП «Рембудмонтаж» просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу буз задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2013 року позовну заяву ТОВ «Сенс Груп» до КП «Рембудмонтаж» про стягнення 627410,87 грн. залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована спливом строку для вирішення спору; не поданням без поважних причини витребовуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, не з'явлення представника позивача в судове засідання на виклик суду, що перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК (п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина.

Відповідно до ст.124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що звернення до суду із позовом має на меті захист прав та охоронюваних законом інтересів, полягає у вжитті судом передбачених законом заходів щодо відновлення порушеного, невизнаного чи оспореного права сторони процесу.

Залишення позову без розгляду є процесуальною дією суду, яка фактично не вирішує спір по суті, а отже, не забезпечує в повній мірі реалізацію права особи на судовий захист.

Окрім цього, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд зобов'язаний був при підготовці справи до розгляду вчинити дії, визначені ст.65 ГПК України. Між тим, як видно зі справи, аж через два місяці після винесення ухвали від 12.12.2012 року про порушення провадження у справі, лише 11.02.2013 року (коли сплило два місяці для розгляду спору) суд з'ясовує, що невідома особа підписала позовну заяву, продовжує строк розгляду спору на 15 днів і вимагає від позивача письмові пояснення щодо підпису в позовній заяві, а також докази щодо права підпису позовної заяви особою, яка його вчинила.

З наявних у справі ухвал суду про відкладення розгляду справи: від 25.12.2012 року на 16.01.2013 року; від 16.01.2013 року на 30.01.2013 року; від 30.01.2013 року на 11.02.2013 року; від 11.02.2013 року на 18.02.2013 року вбачається, що вони не містять вимог про надання доказів, визначених у п.3 ухвали суду від 25.09.2013 року, що зумовило винесення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали від 09.10.2013 року. Також місцевим господарським судом 18.02.2013 року оголошувалась перерва до 19.02.2013 року, а 19.02.2013 року зупинено провадження у справі у зв'язку із призначенням судової економічної експертизи.

Необхідність подання доказів, визначених у п.3 ухвали суду від 25.09.2013 року, викликана, як видно з матеріалів справи, клопотанням експертної установи. Однак, клопотання експертної установи для надання в розпорядження експерту документів (лист від 30.07.2013 року за вих. №393) надіслане позивачу, ТОВ «Сенс Груп» на ім'я його представника, і на адресу, яка не є адресою позивача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Це клопотання залишилось невиконаним і повернулось в експертну установу з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Зазначені обставини і зумовили винесення судом ухвали від 25.09.2013 року про поновлення провадження у справі, витребування від позивача, як відзначалось вище, доказів, визначених п.3 ухвали; також суд визначив явку представників сторін в судове засідання на 09.10.2013 року обов'язковою. Невиконання цих вимог і зумовило 09.10.2013 року залишення позову без розгляду.

9 жовтня 2013 року місцевий господарський суд отримав клопотання від представника позивача, у якому той повідомив і прохав про наступне: «у зв'язку із складним документообігом між ТОВ «Сенс Груп» та мною, як представником позивача, пов'язаним з віддаленим місцезнаходженням від місця розгляду справи, забезпечити подання вказаного переліку документів на 09.10.2013 року виявляється не можливим. Отже, для об'єктивного розгляду справи та належної оцінки доказів, прошу Вас відкласти розгляд справи за позовом ТОВ «Сенс Груп» до КП «Рембудмонтаж», на строк, що надасть можливість позивачу забезпечити виконання вимог ухвали від 25.09.2013 року».

В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд відмовив позивачу у вищевказаному клопотанні з тих підстав, що сплив строк розгляду справи.

Місцевий господарський суд, залишаючи позов без розгляду, обмежився констатацією факту неподання доказів, без аналізу причин їх неподання, хоча, як встановлено судом апеляційної інстанції, необхідність витребування доказів, які не подав позивач, у суду виникла аж після спливу двох місяців з початку порушення провадження у справі (провадження у справі порушено 12.12.2012 року, зупинено 19.02.2013 року, поновлено 25.09.2013 року з 09.10.2013 року; цією ж ухвалою зобов'язано позивача надати витребувані докази на 09.10.2013 року, коли уже спливає продовжений на 15 днів строк розгляду спору).

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, а отже, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду.

Відповідно до п.4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.7 ст.106 ГПК України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.103, 104, 105, 106 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2013 року у справі №5027/914/2012 скасувати, а справу передати на розгляд Господарському суду Чернівецької області.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.12.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.