Постанова № 36091758, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/705/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» до Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки у м. Києві, треті особи: Державне підприємство завод «Арсенал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

В С ТА Н О В И Л А:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки у м. Києві, треті особи: Державне підприємство завод «Арсенал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс», в якому просили суд визнати незаконною та скасувати постанову відповідача про застосування запобіжних заходів від 04 січня 2013 року № 1/5/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2013 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено планову перевірку додержання позивачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, за результатами якої 28 грудня 2012 року складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб № 6/1490, відповідно до висновків якого, позивачем допущено ряд суттєвих порушень положень законодавства у сфері пожежної безпеки.

На підставі акту перевірки, 04 січня 2013 року відповідачем складено припис № 6/1490 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту (також далі за текстом - припис), яким позивачу запропоновано у строк до 23 січня 2013 року вжити заходи щодо усунення виявлених у ході перевірки порушень, а саме навісити світлові покажчики місць розташування найближчих пожежних гідрантів та укомплектувати пожежний щит згідно з нормами належності.

04 січня 2013 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою зупинено подальшу експлуатацію приміщень житлового комплексу та тимчасових інвентарних будівель мобільного типу, розташованих за адресою: місто Київ, вулиця Кловський узвіз, 7-А.

В оскаржуваній постанові зазначено термін та порядок її виконання - до 23 січня 2013 року, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на вхідні двері приміщень та розподільчі електрощити.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність винесеної оскаржуваної постанови.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки він суперечить нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію техногенної безпеки України, яка є правонаступником Державного департаменту пожежної безпеки та Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки - урядових органів, що діяли у системі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого Указом президента України від 06.04.2011 №392/2011, Державна інспекція техногенної безпеки України (далі - Держтехногенбезпеки України) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах пожежної та техногенної безпеки, здійснення державного нагляду (контролю) у цих сферах, а також щодо контролю за станом цивільного захисту населення і території від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і діяльності варійно-рятувальних служб.

ГУ Держтехногенбезпеки у м. Києві забезпечує реалізацію повноважень Держтехногенбезпеки України щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також щодо контролю за станом цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і діяльності аварійно-рятувальних служб на території м. Києва.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про пожежну безпеку» власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані, зокрема, забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.

Згідно ст. 7 вказаного Закону органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій, а також громадянами.

Відповідно до вказаної норми державні інспектори з пожежного нагляду мають право, зокрема, проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію.

Згідно ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено перелік підстав для здійснення позапланового заходу контролю, серед яких, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому випадку здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Аналогічні норми містяться і в Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженого наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій України від 25.05.2012 №863.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, додатковою угодою № 6 до договору від 12 грудня 2002 року № 12/02 про будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями суспільного призначення та критими автостоянками на Кловському узвозі, 7-А у місті Києві вбачається, що згідно з домовленістю між позивачем та Державним підприємством заводом «Арсенал», на підставі договору № 12/02 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 17 серпня 2004 року), позивач здійснив грошову компенсацію у розмірі 8300000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість, за частину квартир, загальною площею 1950,19 кв.м., права на які належали ДП заводу «Арсенал» у будинку № 7-А на вулиці Кловський узвіз у місті Києві відповідно до п. 1.2 договору № 12/02.

Згідно з п.п. 2, 4, 5 додаткової угоди № 6, сторони домовились п. 1.2 договору № 12/02 викласти у наступній редакції: «В результаті виконання умов договору, сторони отримують у власність наступну нерухомість: 1.2.1 ДП заводу «Арсенал» залишаються права на квартири загальною площею 649,81 кв.м., з правом передачі позивачу на умовах грошової компенсації, передбаченої умовами договору № 12/02; 1.2.2 зважаючи на грошову інфляцію та підвищення вартості житла у місті Києві, площа, яка належить ДП заводу «Арсенал» (649,81 кв.м.), передається позивачу за ціною 5001,46 грн./кв.м. на суму 3250000,00 грн., у томі числі ПДВ».

Після перерахування позивачем коштів, передбачених підпунктом 1.2.3 договору № 12/02, позивач отримує у власність всі квартири, нежитлові приміщення, машиномісця та інші приміщення житлового будинку.

Позивачу належать всі права та обов'язки замовника будівництва житлового будинку, необхідні для подальшої передачі об'єктів нерухомості у житловому будинку третім особам та оформлення свідоцтв про право власності.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, є замовником будівництва житлового будинку підтверджується підписом генерального директора позивача в акті готовності об'єкту до експлуатації (1-й пусковий комплекс - підземна стоянка та офісна частина житлового будинку) від 10 червня 2010 року б/н, на підставі якого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 10 вересня 2010 року видано сертифікат відповідності КВ 000354 та (2-й пусковий комплекс - підземна стоянка та офісна частина житлового будинку) від 10 червня 2010 року б/н, на підставі якого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 08 грудня 2012 року видано сертифікат відповідності КВ 16511096924.

Відповідно до ч.1,11,12. ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Як зазначив апелянт, відповідач повідомив про початок перевірки гр. ОСОБА_3, вже підчас проведення самої перевірки та не пересвідчився чи гр. ОСОБА_3 є уповноваженою особою ТОВ «Житло-Буд», що є порушенням чинного законодавства.

Також, колегія суддів звертає на те, що пунктом 2.2. п. «Правил пожежної безпеки» тв. відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, забудовників, проектні та будівельні організації.

Забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів (далі - ЖБК) покладається на власників цих будинків або на уповноважені ними органи, а в житлових приміщеннях (квартирах) - також і на квартиронаймачів (членів ЖБК). Взаємні зобов'язання власника і квартиронаймача щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися договором житлового найму, а членів ЖБК - статутом.

Забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших приватних, окремо розташованих господарських спорудах і гаражах, на територіях, а також у дачних будинках, на садових ділянках покладається на їх власників чи наймачів, якщо інше не обумовлено договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, виступав генеральним підрядником та виконувало функції замовника будівництва житлового комплексу. Після завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію, побудовані приміщення були передані у власність інвесторів, а житловий комплекс в цілому, - передано у грудні 2011р. на обслуговування експлуатуючій організації TOB «Житло-Сервіс».

Колегія суддів, погоджується з доводами апелянта, що ТОВ «Житло-Буд» є Забудовником та не може бути відповідальним за забезпечення пожежної безпеки на даному об'єкті перевірки, оскільки житловий комплекс, не є об'єктом будівництва, а є житловим об'єктом, будівництво якого завершено, що підтверджується Сертифікатом відповідності серії КВ №000354 від 10.09.2010р. (перша черга) та Сертифікатом відповідності серії КВ №16511096924 від 08.12.2011р. (друга черга), що були видані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на підставі відповідних Актів готовності об'єкта до експлуатації, а тому подальша експлуатація будинку має забезпечуватись власниками приміщень або уповноваженим ними органом, а не Забудовником.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ані з Постанови від 04.01.2013 року №6/1490, ані з Припису від 04.01.2013 року не зрозуміло де саме була проведена перевірка, оскільки в житловому комплексі № 7-А на вулиці Кловський узвіз у місті Києві знаходяться два пускових комплекси - підземна стоянка та офісна частина житлового будинку.

Підсумовуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2013 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» до Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки у м. Києві, треті особи: Державне підприємство завод «Арсенал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» про визнання протиправними дій та скасування постанови - задовольнити.

Визнати дії Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки у м. Києві щодо проведення планової перевірки додержання та виконання вимог пожежної та техногенної безпеки щодо приміщень та прибудинкової території житлового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд», розташованого по вул. Кловський узвіз, 7а в м. Києві та винесення постанови про застосування запобіжних заходів від 04.01.2013 року № 1/5/3 протиправними.

Постанову Головного управління Державної інспекції техногенної безпеки у м. Києві про застосування запобіжних заходів від 04.01.2013 року № 1/5/3 скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.