Ухвала суду № 36091729, 11.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №805/12680/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.,

за участю: представника позивача Лисенко О.В. (довіреність від 01.11.2013 р.),

представника відповідача 1 Сухіної І.Ю. (довіреність від 15.01.2013 р.),

представника відповідача 2 Нікітюк О.М. (довіреність від 30.10.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська» до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про скасування повідомлень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати повідомлення управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про зміну класу професійного ризику виробництва № 112 від 22 липня 2013 року; визнати протиправним та скасувати повідомлення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області № 1562 від 17 липня 2013 року; зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області віднести Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" до 41-го класу професійного ризику виробництва.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області - подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що, оскільки основний вид діяльності позивача не пов'язаний з відкритим видобуванням кам'яного вугілля, тому у відділення Фонду не було правових підстав відносити ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська» до 41-го класу професійного ризику виробництва з 01.01.2013 р., як того вимагають імперативні правові норми, а саме: ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункт 3.7 Порядку, затвердженого постановою правління Фонду від 30.11.2010 р. № 30 та постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2012 р. № 237. Крім того, зауважує на тому, що жодний нормативний акт не обмежує робочий орган Фонду в часі щодо прийняття рішення про зміну класу професійного ризику страхувальника на підставі поданої ним відомості розподілу.

В судовому засіданні представники відповідачів доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська» є юридичною особою, ЄДРПОУ 30399369, згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області основними видами його економічної діяльності за КВЕД-2010 є : 05.10 Добування кам'яного вугілля; 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; 46.71. Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а. с. 14 т.1).

17.07.2013р. Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області було прийнято повідомлення № 1562 від 17.07.2013р. про зміну класу професійного ризику виробництва, в якому зазначено, що з 01.01.2013 року Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська» віднесено до 67-го класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності.

22.07.2013р. управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області було винесено повідомлення № 112 про зміну класу професійного ризику виробництва, яким змінено клас професійного ризику виробництва з 41 на 67.

Зазначені повідомлення є предметом цього позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо зміни позивачеві класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й.

Судова колегія погоджує такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

Наказом Державного комітету по стандартизації, метрології і сертифікації № 441 від 22.10.1996 року затверджений Державний класифікатор України ДК 009-96.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1423 № 13.09.2000 року затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 року № 375 на зміну КВЕД ДК 009:96 було запроваджено класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2005 (далі КВЕД 2005).

Відповідно до п. 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів» з 1 січня 2012 року набрав чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі КВЕД 2010).

Постановою Кабінету Міністрів України № 237 від 08 лютого 2012 року затверджений Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (далі Порядок № 237).

Цим Порядком визначений механізм визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності. Види економічної діяльності визначаються за Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності ", затвердженим в установленому порядку ( п. 1, 3 Порядку № 237).

Відповідно до п. 2 Порядку № 237, клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд), пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).

Розрахункова складова частина страхового внеску - частина ставки страхового внеску з урахуванням значення інтегрального показника професійного ризику виробництва для страхової галузевої сукупності видів економічної діяльності (далі - інтегральний показник) та видатків такої сукупності, пов'язаних із забезпеченням страхування.

Страхова галузева сукупність видів економічної діяльності - види економічної діяльності, об'єднані для визначення класу професійного ризику виробництва у порядку, затвердженому правлінням Фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 р. № 1423 затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, у п.1,2 якого встановлено, що з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій галузі економіки та види робіт (далі - галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком. Галузі економіки іменуються відповідно до Класифікації видів економічної діяльності.

Згідно до п.12 цього Порядку Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності. Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

В свою чергу, постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010р. № 30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010р. за № 1337/, затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (надалі Порядок №30 від 30.11.2010р.), у п.3.4 якого встановлено, що віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється згідно з Класифікацією галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва (додаток до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 N 1423).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що клас професійного ризику виробництва залежить безпосередньо від ступеня ризику провадження господарської діяльності та визначається згідно до Класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 р. № 1423.

У зв'язку із запровадженням КВЕД-2010 позивачу за основним видом економічної діяльності «Добування кам'яного вугілля» було встановлено код 05.10, при цьому, згідно Порядку № 237, код 05.10 було віднесено як до 41 класу ризику (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля), так і до 67 класу ризику (крім відкритого видобування кам'яного вугілля).

Разом з тим, слід зазначити, що, оскільки діяльність позивача не пов'язана з підземним видобуванням кам'яного вугілля, він не може мати 67 клас ризику.

В методологічних основах та поясненнях до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України № 396 від 23.12.2011 року, у розділі 05 «Добування кам'яного та бурого вугілля» зазначено, що цей розділ включає підземне та відкрите добування твердого мінерального палива та діяльність, необхідну для одержування продукції, придатної для реалізації (сортування, очищення, пресування та іншої операції, необхідні для транспортування тощо).

Клас 05.10 «Добування кам'яного вугілля» включає:- добування кам'яного вугілля підземним або відкритим способом;- очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування та інше кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання. Цей клас також включає: одержування кам'яного вугілля з підвалів. Тобто, згідно методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, до класу 05.10 «Добування кам'яного вугілля» не включено діяльність, пов'язану із збагаченням кам'яного вугілля.

Відповідно до перехідної таблиці перекодування видів економічної діяльності підприємств для проведення державних статистичних спостережень (з КВЕД - 2005 на КВЕД-2010), яка розміщена на офіційному сайті Державної служби статистики України код 10.10.1 за КВЕД - 2005 передбачає «Добування та збагачення кам'яного вугілля» та код 05.10 за КВЕД-2010 передбачає тільки «Добування кам'яного вугілля» .

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.02.2013 року № 113» Про відновлення чинності національного класифікатору України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» чинність вказаного класифікатору було відновлено до 31.12.2013 року, тому, оскільки позивачем вид діяльності за весь період не змінювався, відповідно до класифікатора ДК 009:2005 він продовжує вид діяльності, пов'язаний з агломерацією та збагаченням кам'яного вугілля , що віднесено до 41 класу професійного ризику виробництва.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», перегляд належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності відповідач зобов'язаний був провести з початку поточного року за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік , а не в третьому кварталі 2013 року.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 805/12680/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, ухвала в повному обсязі складена 16 грудня 2013 року.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко