Ухвала суду № 36090419, 26.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року м. Київ К/9991/43229/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2011 року по справі № 2а-3002/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Лугелектромонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Лугелектромонтаж» звернулось до суду з позовною заявою до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправним наказу від 25.03.2011 року № 550 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВ Фірма «Лугелектроремонт» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.03.2011 року Ленінською МДПІ у м. Луганську було видано наказ № 550 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВ Фірма «Лугелектроремонт» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року», підставами для його видання зазначено п.п.20.1.4 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

28.03.2011 року на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «НВФ «Лугелектроремонт» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 28.03.2011 № 157/23/21818696, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).

З листа прокуратури Ленінського району м. Луганська від 15.04.2011 року № 170 юр-11, направленого на адресу ТОВ НВФ «Лугелектроремонт», вбачається, що за результатами розгляду протесту прокурора акт № 157/23/21818696 від 28.03.2011 скасовано.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З акту перевірки від 28.03.2011 року № 157/23/21818696 вбачається, що Управлінням податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську направлено посадовим особам ТОВ НВФ «Лугелектроремонт» запит від 04.03.2011 року № 9523/23-311 про надання письмового пояснення та засвідчених копій документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства за грудень 2010 року, з наданням первинних документів податкового, бухгалтерського обліку та реєстрів обліку. Станом на 28.03.2011 року пояснення та документи податкового та бухгалтерського обліку не надані.

З матеріалів справи також вбачається, що Ленінською МДПІ запит про надання пояснень та засвідчених копій документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, реалізації товарів (робіт, послуг) та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року з наданням первинних документів податкового, бухгалтерського обліку та реєстрів бухгалтерського обліку фактично було направлено на адресу позивача 18.03.2011 року, а отримано ним 24.03.2011 року, що підтверджується листом Поштамту - центру поштового зв'язку № 1 від 18.05.2011 року.

30.03.2011 року за вих. № 21 позивачем було направлено у відповідь на зазначений запит на адресу Ленінської МДПІ у м. Луганську бухгалтерські та податкові документи за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

Таким чином, на виконання вимог пп.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України ТОВ «НВФ «Лугелектроремонт» відповідь на запит податкового органу було направлено в десятиденний термін, проте, в порушення зазначеної норми органом державної податкової служби видано оскаржуваний наказ 25.03.2011 року, тобто до закінчення термінів, встановлених законом для надання платником податків відповіді на запит.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2011 року по справі №2а-3002/11/1270 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.