ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/6512/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі №2а/0570/12254/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулося з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» про стягнення заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій в сумі 71,70 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за ПП ««Виробничо-комерційне управління», яке є юридичною особою, налічується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку виплаченої пенсії, призначеної гр. ОСОБА_4 на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 березня 2011р. по 30 червня 2011р. в сумі 71,70 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають.
Однак колегія суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату та доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення таких пенсій чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII убачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.
Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у підприємства обов'язку відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, є помилковим.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року (справа № 21-246а13) та від 10 вересня2013 року (справа № 21-215а13).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» про стягнення заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне управління» (код ЄДРПОУ 24324084) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01 березня 2011р. по 30 червня 2011 р. загальною сумою 71,70 грн.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Судове рішення № 36090389, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/6512/12-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: