Ухвала суду № 36090357, 10.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року м. Київ К/9991/81210/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року по справі № 2а/0570/15437/2011 за позовом Державного підприємства "Артемвугілля" до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ДП "Артемвугілля" звернулось до суду з позовною заявою до Горлівської ОДПІ про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011 року, позовні вимоги задоволено повністю з огляду на їх обґрунтованість.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведених податковою інспекцією документальних невиїзних перевірок позивача щодо своєчасної сплати екологічного податку, збору за спеціальне використання води, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, було складено акти від 10.06.2011 №87/15-0, від 14.06.2011 №91/15-0, від 24.06.2011 №642/15/32270533, якими встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань за вказаними вище податками за 1 квартал 2011 року.

На підставі актів перевірок та ст.126 Податкового кодексу України відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2011 року № 0001671540 у сумі 38179,33 грн., від 23 червня 2011 року № 0001681540 у сумі 4053,99 грн., від 23 червня 2011 року № 0001691540 у сумі 7996,09 грн., від 23 червня 2011 року № 0001621540 у сумі 30675,95 грн., від 23 червня 2011 року № 0001631540 у сумі 1108,59 грн., від 01 липня 2011 року № 0000961540 у сумі 12679,46 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, у п.7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, оскільки сторонами не оспорюється факт самостійного узгодження позивачем сум податкових зобов'язань за 1 квартал 2011 року, граничних строків сплати та кількості днів затримки такої сплати та враховуючи, що штрафні санкції були застосовані податковою інспекцією за порушення строків сплати за період з 21.05.2011 року по 30.05.2011 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про протиправність застосування фінансових санкцій до позивача без врахування вимог п.7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року по справі № 2а/0570/15437/2011 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.