Ухвала суду № 36090375, 10.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року м. Київ К/9991/70417/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції місті Рівне на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року по справі № 2а/1770/2685/2011 за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у місті Рівне про скасування податкової застави, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ДПІ у місті Рівне про скасування податкової застави рухомого майна.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 року, позовні вимоги задоволено повністю з огляду на їх обґрунтованість.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.02.2011 року о 17:03:17 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрована податкова застава за № 10789054 щодо будь-якого майна позивача, про що свідчить отриманий позивачем витяг №30174204.

Вказана податкова застава застосована ДПІ у м. Рівне 21.01.2011 року на підставі пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, оскільки у позивача на вказану дату рахувався податковий борг з єдиного податку за лютий місяць 2011 року у розмірі 194,85 грн., що виник за рахунок внесення в карточку особового рахунку самостійно нараховану позивачем суму основного платежу згідно поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за ставкою 200,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.155 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 89.1.1 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу, встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування 08.12.2010 року, здійснила перерахування коштів в розмірі 200,00 грн. як попередню оплату єдиного податку за січень 2011року, що підтверджується квитанцією №93.

У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 року Податкового кодексу України (далі - ПКУ), яким було змінено порядок сплати та розподілу сплачених коштів єдиного податку, позивачем у відповідності до вимог ст.43 ПКУ, якою передбачено право платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, 18.01.2011 року подано заяву про зарахування коштів, сплачених 08.12.2010 року в розмірі 200,00 грн., як оплату частини єдиного податку, що сплачується до місцевих бюджетів, за січень 2011 року в розмірі 86,00 грн., за лютий 2011 року в розмірі 86,00 грн. та за березень 2011 року в розмірі 28,00 грн.

Таким чином позивачем було сплачено єдиний податок за лютий місяць 2011 року в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що позивачем своєчасно сплачено податок, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкової інспекції підстав для застосування податкової застави.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та скасування податкової застави рухомого майна.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції місті Рівне відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року по справі № 2а/1770/2685/2011 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.