ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2013 року м. Київ К/9991/48303/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ ФІНАНСИ" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 року по справі № 2а-7287/10/1570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ ФІНАНСИ" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ІТ ФІНАНСИ" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2010 року №0010252301/0 та №0010262301/0.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року позов задоволено в повному обсязі з огляду на правомірність заявлених вимог.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове - про відмову у задоволенні позову з мотивів необґрунтованості позовних вимог.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року, оскільки вважає, що вищезазначену постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами податкової інспекції проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 17.04.2009 року по 31.03.2010 року, результати якої оформлено актом від 23.06.2010 року №3296/110/36435784/23-02.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР та пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на прибуток на суму 5605,00 грн. та податку на додану вартість (ПДВ) на суму 4017,00 грн.
Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що позивачем безпідставно до складу валових витрат включено витрати на придбання юридичних послуг у ТОВ «Юридична фірма «Інтерконсалтінг» на суму 2335,00 грн. та витрати на придбання послуг по розміщенню серверу у ТОВ «Процесингової компанії «АВРОРА» на суму 20083,34 грн., оскільки вказані витрати не підтверджено належно оформленими первинними документами.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2010 року №0010262301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 6946,90 грн., у тому числі 1341,9 грн. - штрафна (фінансова) санкція та від 30.06.2010 року №0010252301/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 6025,50 грн., у тому числі 2008,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція).
Скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходів з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до положень пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закон №334/94-ВР не належать до складу валових витрат витрати, не пов'язані з веденням господарської діяльності та витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Судом апеляційної інстанції було встановлено відсутність у позивача належно оформлених первинних документів, що підтверджують правомірність віднесення ним до валових витрат витрати на придбання юридичних послуг та послуг по розміщенню серверу.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про порушення позивачем вимог п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та заниження сум податку на прибуток та ПДВ.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ ФІНАНСИ" відхилити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 року по справі № 2а-7287/10/1570 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.
Судове рішення № 36090318, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7287/10/1570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: