Ухвала суду № 36090279, 12.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року м. Київ К/9991/40177/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 року по справі № 2270/561/11/7 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торн» до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торн» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання неправомірними дій, зобов'язання надати висновок про необхідність бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок позивача, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 90373,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торн» бюджетне відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 90319,00 гривень, визнано бездіяльність податкового органу щодо не надання висновку, про відшкодування цієї суми бюджетного відшкодування неправомірною. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 року скасовано рішення суду першої інстанції змінено, викладено абзац 2 резолютивної частини постанови суду в наступній редакції:

«Визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому щодо не надання висновку із зазначенням суми в розмірі 90319,00 грн. за квітень - серпень 2010 року, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торн».

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торн» бюджетне відшкодування за квітень - серпень 2010 року в сумі 90319,00 грн.».

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що довідкою ДПІ №6392\23-6\21343039 від 15.07.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Торн» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за березень 2010 року» зроблений висновок про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в розмірі 18617,00 гривень, що пов'язано з необхідністю дослідження по ланцюгах постачання по основним постачальникам. Аналогічні висновки зроблені у довідках: №7193\23-621343039 від 16.08.2010 року по бюджетному відшкодуванню за травень 2010 року в розмірі 16976,00 гривень; №9860\23-4\21343039 від 15.10.2010 року по бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року в розмірі 20898,00 гривень; №11081\23-7\21343039 від 11.11.2010 року по бюджетному відшкодуванню за серпень 2010 року в розмірі 22400,00 гривень.

Згідно акту ДПІ №7907\23-4\21343039 від 07.09.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Торн» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за червень-грудень 2009 року та січень-травень2010 року» зроблений висновок про не можливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року в розмірі 11428,00 гривень, що пов'язано з необхідністю дослідження по ланцюгах постачання по основних постачальниках.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Крім того, нормами Закону України «Про податок на додану вартість»

право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 року по справі № 2270/561/11/7 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписБорисенко І.В. підписПилипчук Н.Г.