ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" листопада 2013 р. м. Київ К-30659/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2010
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010
у справі № 2-а-47176/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька торгова гільдія»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення від 25.05.2009 № 0004982303/1667 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 285,00 грн. та № 0004992303/1667 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 15235,00 грн. Провадження у справі в частині визнання протиправними та скасування актів (довідок) перевірок проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обороту готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 12.05.2009 закрито. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області подала касаційну скаргу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закону), ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
12.05.2009 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області була проведена перевірка господарської одиниці - каси в адміністративному приміщенні, належної Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька торгова гільдія», за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акти № 002362/010901445/23-3 та № 003682/0706/16/03/23/33180734.
Актом перевірки за від 12.05.2009 № 002362/010901445/23-3 зафіксовано порушення позивачем вимог:
- п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незабезпеченні друкування звітного чеку (Z-звіту) за 02.02.2009;
- п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Зокрема, податковим органом встановлено, що на місці проведення розрахункових операцій знаходяться готівкові кошти у сумі 4540, 70 грн., але сума готівкових коштів, що вказана у денному звіті РРО, складає 1494, 15 грн. Таким чином, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі коштів, що вказана у денному звіті РРО складає 3046, 55 грн.
На підставі вказаного акту перевірки 25.09.2009 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області прийнято оскаржуване рішення № 0004992303/1668 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 15872, 75 грн. Зокрема, на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні санкції за незабезпечення щоденного друкування звітного чеку в сумі 340,00 грн., а на підставі ст. 22 цього Закону - штрафні санкції в сумі 15232, 00 грн. за допущення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті.
Актом перевірки за № 003682/0706/16/03/23/33180734 від 12.05.2009 зафіксовано порушення позивачем вимог:
- п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Податковим органом встановлено, що на місці проведення розрахункових операцій знаходяться готівкові кошти у сумі 2603, 00 грн., але сума готівкових коштів, що вказана у денному звіті РРО, складає 2660, 00 грн. Таким чином, невідповідність складає 57, 00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки 25.09.2009 податковим органом прийнято оскаржуване рішення № 0004982303/1667 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 285, 00 грн. відповідно до ст. 22 цього Закону за допущення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті.
Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач здійснював оприбуткування готівкових коштів шляхом ведення касової книги із відображенням у ній прибуткових та видаткових операцій та шляхом застосування РРО.
Під час проведення перевірки відповідачем було виявлено наявність у касі адміністративного приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька торгова гільдія» готівкових коштів у сумі 7143,70 грн. (4540, 70 грн. + 2603, 00 грн.), що зафіксовано актами перевірки.
Відповідно до Касової книги (з 30.04.2009 по 16.07.2009) та Книги обліку розрахункових операцій № 4 (розпочата 01.12.2008) станом на початок робочого дня 12.05.2009 залишок грошових коштів у касі становив 9825,18 грн.
Готівкові кошти на загальну суму 6835, 63 грн. до початку перевірки видані під звіт з каси підприємства, що підтверджується видатковими касовими ордерами (№ 742749 у сумі 900, 00 грн., № 742750 у сумі 531, 00 грн., № 742751 у сумі 5507,63 грн., № 742752 у сумі 40, 00 грн., № 742753 у сумі 457, 00 грн.).
Згідно з прибутковими касовими ордерами №238983 - №238989 виручка від реалізації послуг протягом 12.05.2009 склала у загальній сумі 4154, 15 грн., що відповідає даним Х-звіту касового апарату (фіскальний номер 1603007932) на суму 1494, 15 грн. та Х-звіту касового апарату (фіскальний номер 1603007933) на суму 2660, 00 грн.
Таким чином, на підставі вказаних первинних касових документів сума готівкових коштів, що повинна була знаходитись у касі на місці проведення розрахунків складає 7143, 70 грн. (9825, 18 грн. + 4154, 15 грн. - 6835, 63 грн. = 7143,70 грн.), що відповідає сумі готівкових коштів, виявлених під час проведення перевірки і зафіксованих актами.
Враховуючи те, що відповідачем під час вирішення справи в судах попередніх інстанцій не було надано матеріалів перевірки, зокрема, опису грошових коштів та роздрукованих під час перевірки денних Х-звітів, тобто не доведено факту порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону, суди попередніх інстанцій в результаты дослідження доказів дійшли правильного висновку про відсутність підстав вважати правомірними застосування до позивача штрафних санкцій за рішенням від 25.09.2009 № 0004992303/1668 в частині 15232, 00 грн. та за рішенням від 25.09.2009 № 0004982303/1667 у сумі 285, 00 грн.
Крім того, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів щодо правомірності винесення податковим органом рішення від 25.09.2009 № 0004992303/1668 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 9 ст. 3 Закону, з огляду на встановлені судами обставини щодо роздрукування фіскального звітного чеку за 02.02.2009 лише 03.02.2009 о 06:32, що встановлено судами на підставі фіскального звітного чеку за 02.02.2009 розділу 1 «Фіскальні звітні чеки» Книги ОРО № 4 позивача.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо законності застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 340, 00 грн. (20 х 17,00 грн. = 340, 00 грн.) на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено застосування санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Вимоги позивача щодо скасування акту перевірки судами попередніх інстанцій правомірно визнано безпідставними, оскільки, по-перше, згідно із п. 1.3. ст. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205, акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Дана норма Порядку під актом перевірки розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом. По-друге, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання перевірку якого проведено породжує саме рішення прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій було правильно встановлено обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю. І. Цвіркун
Судове рішення № 36090163, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-47176/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: