Ухвала суду № 36090157, 18.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/41560/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби (Полонське відділення)

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012

у справі № 2270/10082/11

за позовом Полонського районного споживчого товариства

до Державної податкової інспекції у Полонському районі

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Підприємство споживчої кооперації «Заготівельник» Полонського районного споживчого товариства

про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.12.2011 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Полонському районі Хмельницької області від 09.03.2011 № 0000152301, № 0000162301 та від 12.04.2011 № 0000572301, № 0000562301. У решті позовних вимог провадження закрито.

Шепетівська ОДПІ ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за оспорюваними позивачем податковими повідомленнями-рішеннями від 09.03.2011 № 0000152301, від 13.04.2011 № 0000572301 податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 113965 грн. основного платежу та 28491,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та від 09.03.2011 № 0000162301, від 12.10.2011 № 0000562301 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 293241 грн. основного платежу та 73310,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки перевірки, викладені в акті від 18.02.2011 № 52/231/01773247, про порушення позивачем вимог п.1.31 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5, п.п. 5.2.10 п. 5.2, п. 5.6, п. 5.7 ст. 5, п.п. 7.9.5 п. 7.9 ст. 7, п.п. 8.4.3 п. 8.4, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1, п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За висновками акту перевірки порушення наведених вище норм законів полягало у невключенні позивачем до бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з надання послуг з утримання торгових місць на ринку на підставі укладених позивачем з приватними підприємцями договорів від 02.01.2009 та від 01.12.2009.

Постановою правління Полонського РайСТ від 24.03.2009 функції господарської діяльності ринку передано ПСК «Заготівельник.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, плату від послуг на утримання торгівельних місць справляло ПСП «Заготівельник», яке було створено 04.04.2006, є юридичною особою, самостійно сплачує податки.

Так, на підставі безпосередньо досліджених судом апеляційної інстанції доказів - первинних документів: прибуткових ордерів, касових звітів, журналів форми К-1, головної книги, останнім встановлено, що кошти від ринкового збору та послуг за утримання торгівельного місця надходили в касу ПСП «Заготівельник».

ПСК «Заготівельник» повністю сплачувало ринковий збір та податки від одержаних коштів за отримання торговельних місць.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з позицією суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для висновку про обов'язок Полонського РайСТ включати здійснювані ПСП «Заготівельник» операції з надання приватним підприємцям послуг з утримання торговельних місць до об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Враховуючи наведене, межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби (Полонське відділення) залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун