Ухвала суду № 36090149, 18.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2013 р. м. Київ К-36499/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010

у справі №2а-11573/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметпостач»

до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010, позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Горлівської ОДПІ від 25.02.2010 №0000022334/0 на суму 80737,50 грн., №0000032334/0 на суму 48132,00 грн., №0000111741/0 на суму 641,64 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.02.2010 №0000312343 на суму 1212,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.11.2007 по 30.09.2009, за результатами якої складений акт №349/23-3/35498534 від 15.02.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 7.4.2 п. 7.4, пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 06.11.2007 по 30.09.2009 у сумі 53825 грн. (у т. ч. за 1 квартал 2008 року у сумі 4136 грн.; 2 квартал 2008 року у сумі 21400 грн.; 3 квартал 2008 року у сумі 21789 грн.; 3 квартал 2009 року у сумі 6500 грн.), завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 06.11.2008 по 30.09.2009 на загальну суму 1119 грн. (у т.ч. за 3 квартал 2009 року на суму 1119 грн.);

пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 06.11.2007 по 30.09.2009 у сумі 32088 грн. (у т. ч. у березні 2008 року у сумі 3309 грн.; у квітні 2008 року у сумі 17120 грн.; у липні 2008 року у сумі 4454 грн.; у вересні 2008 року у сумі 3482 грн.; у вересні 2009 року у сумі 3723 грн.), зменшено від'ємне значення з ПДВ у рядку 26 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 876 грн., зменшено від'ємне значення з ПДВ у рядку 18.2 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 1029 грн. (в т.ч. у вересні 2008 року у сумі 428 грн.; у вересні 2009 року у сумі 601 грн.);

п.3.4 ст.3, пп.4.2.1, пп.4.2.15 п.4.2 ст.4, пп.9.10.1 п.9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» неутримання податку з доходів фізичних осіб з сум проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем коштів платіжного документу, який би підтверджував сплату покупцем коштів готівкою, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 213,88 грн.(у т.ч. вересень 2009р. у сумі 213.88 грн.);

п. 3.1 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, проведення розрахунків готівкою без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 1212,00 грн.;

п. 3.4 «Порядку заповнення та падання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованою (сплаченого) на користь платників податку та сум, утриманого з них податку» затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 №451, зареєстрованого у Мін'юсті України від 22.10.2003 №960/8281, встановлене відображення даних, що не відповідають фактичним.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті:

рішення від 25.02.2010 № 0000312343, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1212,00 грн. на підставі абз.5 ст.1 Указу Президента України «Про застосування санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»;

податкове повідомлення - рішення від 25.02.2010 № 0000022334/0, яким визначено суму податкового зобов?язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 80737,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 53825,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 26912,50 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 25.02.2010 № 0000032334/0, яким визначено суму податкового зобов?язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 48132,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 32088,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 16044,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 25.02.2010 № 0000111741/0, яким визначено суму податкового зобов?язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 641,64 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 213,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 427,76 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Із зазначеної норми випливає, що юридичні особи при здійсненні готівкових операцій мають оформлювати їх відповідними касовими документами. При цьому Положенням не встановлений вичерпний перелік підтверджуючих касових документів.

Згідно з наказом позивача №5/1 від 03.09.2009, у зв?язку з тим, що чек РРО на залізничні послуги від філії УДЦТС «Ліски», виданий 25.06.2009 на суму 1212,00 грн., зіпсований в процесі зберігання, здійснені заходи по відновленню і підтвердженню касового чека РРО, а саме філією «УДЦТС «Ліски» Донецької залізниці на запит позивача висланий акт-звірки взаєморозрахунків, завірений печаткою і підписами посадових осіб контрагента, де підтверджене отримання грошових коштів по чековій касі ПЧС-000374 від 25.06.2009, а також ксерокопія касового чека РРО з печаткою і підписами посадових осіб підприємства.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем підтверджено понесені витрати у сумі 1212,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для застосування фінансових санкцій, передбачених абз. 5 ст.1 Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Встановлення вищенаведених обставин спростовує і висновки відповідача про нарахування позивачу зобов?язань з податку з доходів фізичних осіб, що пов?язувалось з відсутністю у позивача платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем коштів готівкою в сумі 1212,00 грн.

Щодо донарахування податку на прибуток по операції оренди від пов?язаної особи, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендодавець) укладений договір оренди №1/7 від 01.07.2008, відповідно до якого об'єктом оренди виступають: складський майданчик площею 5919,7 кв.м; кран котловий ККС-10; підкрановий шлях-90 м.п.; службове приміщення загальною площею - 12 кв.м; телефонні лінії - 3 шт.; адміністративне приміщення площею 119,70 кв.м. Орендна плата згідно договору складає 23000 грн.

Відповідач вважає, що позивачем віднесено до складу валових витрат суму отриманих послуг оренди за цінами, більшими ніж звичайні, оскільки плата за суборенду земельних дільниць державної та комунальної власності не може перевищувати розмір орендної плати, визначений договором оренди.

Однак, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено наявність зазначеного порушення, оскільки ст. 21 Закону України «Про оренду землі» врегульовано плату за суборенду земельних ділянок державної і комунальної власності, яка не може перевищувати орендної плати, у той час як об?єктом договору оренди №1/7 від 01.07.2008 є складський майданчик готової продукції, а тому положення законодавства, що регулюють відносини, пов?язані з орендою землі, застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

При цьому, обов?язок доведення невідповідності ціни на оренду складського майданчика готової продукції рівню звичайних цін, відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», покладається на податковий орган. Доказів дотримання порядку визначення звичайних цін, встановленого законом, відповідачем не надано.

Щодо донарахування відповідачем податку на додану вартість та податку на прибуток за господарськими операціями з TOB «Ельта Сервіс», то судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ельта Сервіс» укладено договір від 25.11.2007 №0111 на постачання товару.

У 2 кварталі 2008 року (квітень) на виконання умов зазначеного договору позивачем від постачальника TOB «Ельта Сервіс» отримано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 85600 грн., крім того ПДВ 17120 грн., що підтверджується видатковою накладною та податковою накладною від 24.04.2008 № 37629, які підписані директором ТОВ «Ельта Сервіс» Кондрашовим В.О.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.03.2008 порушено провадження по справі № 43/99Б про банкрутство TOB «Ельта Сервіс» та призначено розпорядником майна Григор'єва А.В.

Постановою Господарського суду Донецької області від 12.06.2008 підприємство визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.06.2008 року по справі № 45/99Б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс TOB «Ельта Сервіс», юридичну особу-банкрута ліквідовано.

Відповідно до частини 15 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Вичерпний перелік угод, які укладає керівник або орган управління боржника за погодженням з розпорядником майна, визначений у частині 13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що за підтвердження факту укладення договору поставки між TOB «Донметпостач» та ТОВ «Ельта Сервіс» та отримання позивачем визначених договором товарно-матеріальних цінностей, що підтверджено, у тому числі і витрати на їх придбання, необхідними первинними документами, формування валових витрат та податкового кредиту за даною господарською операцією є правомірним.

Не підтвердження факту формування податкових зобов?язань з податку на додану вартість за даною господарською операцією ТОВ «Ельта Сервіс» не може бути підставою для інших висновків, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язок платника податку контролювати дотримання закону його контрагентами та виконання ними своїх обов'язків, у тому числі сплату податкових зобов'язань, а також відповідати за будь-які інші порушення ними приписів чинного законодавства. На час укладення та виконання договору ТОВ «Ельта Сервіс» було зареєстровано в ЄДРПОУ, тобто було юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Ліквідація юридичної особи ТОВ «Ельта Сервіс» відбулася згідно ухвали Господарського суду Донецької області від 27.06.2008 у зв?язку з визнанням банкрутом, тобто після укладення та виконання вищезазначеної угоди. Припинення юридичної особи підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації підприємства і до моменту виключення його з державного реєстру.

Щодо донарахування відповідачем податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським операціям з ДП «Донецька залізниця», то судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у вересні 2009 року сплачено ДП «Донецька залізниця» 30000,00 грн. за залізничні послуги, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. У зв?язку з нарахуванням позивачу штрафних санкцій в сумі 13,20 грн. за невиконання плану у вересні 2009 року, на різницю сплачених платежів і нарахованих штрафів ДП «Донецька залізниця» виписано податкову накладну №542/0011 від 30.09.2009 на суму 29986, 80 грн., в т.ч. ПДВ - 4997,80 грн., яку позивачем включено у декларацію по ПДВ за вересень 2009 року. Валові витрати позивачем сформовані на підставі первинних документів: квитанції про прийом вантажу, виданих ст. Микитівка ДП «Донецька залізниця», на загальну суму 21006,00 грн. (без ПДВ), відомості оплати за надання і користування вагонами, маневрову роботу, накопичувальні карти зборів за роботи (послуги), пов'язані з перевезеннями вантажів на загальну суму 8939,20 грн. (без ПДВ), які оформленні згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи положення статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначається порядок формування валових витрат та податкового кредиту платника, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено існування підстав для позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з TOB «Ельта Сервіс» та ДП «Донецька залізниця», які підтверджуються відповідними первинними документами.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун