Постанова № 36089948, 10.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 16/5027/823-б/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької областіна постанову та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року господарського суду Чернівецької області від 23.04.2013 рокуу справі господарського суду№ 16/5027/823-б/2011 Чернівецької областіза заявоюУправління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької областідо Комунального підприємства "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство"про визнання банкрутомза відсутності явки у судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.08.2011 року порушено провадження у справі №16/5027/823-б/2011 про банкрутство Комунального підприємства "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство" (далі - боржника) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі) (далі - Законом), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Чернівецької області від 16.08.2011 року визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 371 509, 28 грн. основного боргу, до першої черги задоволення включено судові витрати на суму 203 грн. на користь держави, в тому числі 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; фінансові санкції на суму 100 541, 57 грн. та пеню на суму 10 222, 50 грн. включено до реєстру окремо у шосту чергу задоволення, зобов'язано ініціюючого кредитора у десятиденний строк здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, докази публікації надати суду, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Комерзана З.Д., якого зобов'язано скласти та подати на затвердження суду реєстр вимог кредиторів боржника (том 1, а.с. 127 - 128).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство" опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №165 від 09.09.2011 року (том 2, а.с. 30).

Ухвалами господарського суду Чернівецької області від 18.10.2011 року визнано вимоги Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області до боржника на суму 1 184 132, 80 грн. основного боргу, які включено до реєстру у четверту чергу задоволення, судові витрати на суму 125 грн. у першу чергу задоволення (том 2, а.с. 43, 43 - зворот) та вимоги Відділу Державної служби охорони при Управлінні МВС України у Чернівецькій області до боржника на суму 8 372, 81 грн. основного боргу та 125 грн. судових витрат (четверта черга) (том 2, а.с. 50, 50 - зворот).

Ухвалами господарського суду Чернівецької області від 25.10.2011 року визнано вимоги ВАТ "ЕК "Чернівціобленерго" до боржника на суму 308 486, 20 грн. основного боргу та 125 грн. судових витрат (четверта черга) (том 2, а.с. 219, 219 - зворот) та вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сторожинецькому районі до боржника на суму 7 410, 08 грн., з яких 6 221, 67 грн. основного боргу - у другу чергу, 1 188, 41 грн. пені - у шосту чергу та судові витрати на суму 125 грн. - у першу чергу (том 3, а.с. 16, 16 - зворот).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.10.2011 року визнано вимоги Сторожинецького районного центру зайнятості до боржника на суму 8 169, 11 грн., в тому числі 8 122, 66 грн. основного боргу (друга черга) та 46, 45 грн. пені (шоста черга), а також судові витрати на суму 125 грн. (перша черга) (том 3, а.с. 150, 150 - зворот).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 31.10.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 1 999 672, 35 грн., з яких основний борг - 1 887 095, 42 грн., штрафні санкції - 111 998, 93 грн., судові витрати - 578 грн. (том 3, а.с. 156, 156 - зворот).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.11.2011 року введено процедуру санації боржника строком на 12 місяців, призначено керуючим санацією керівника боржника Карлійчука І.В., якого зобов'язано протягом трьох місяців з дня винесення цієї ухвали подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника за попереднім погодження з органом, уповноваженим управляти державним майном, та не пізніше 5 днів з дня проведення засідання комітету кредиторів, схвалений план санації та протокол засідання подати на затвердження господарському суду, розпорядником майна залишено арбітражного керуючого Комерзана З.Д., затверджено оплату послуг розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно за рахунок боржника (том 4, а.с. 23 - 24).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 06.09.2012 року затверджено план санації боржника, схвалений комітетом кредиторів 22.08.2012 року, продовжено строк санації до 01.04.2013 року (том 4, а.с. 200 - 201).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.04.2013 року (суддя Дутка В.В.) припинено розгляд клопотання комітету кредиторів від 29.03.2013 року про продовження строку процедури санації боржника, затверджено мирову угоду між боржником - Комунальним підприємством "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство" та комітетом кредиторів від 15.04.2013 року на умовах, зазначених в резолютивній частині даної ухвали, провадження у справі про банкрутство припинено (том 4, а.с. 280 - 282).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.04.2013 року про затвердження мирової угоди, обґрунтовуючи помилковістю висновків про можливість затвердження мирової угоди в частині прощення (списання) грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області на суму 110 764, 07 грн., що становить штрафні санкції, які стягуються в такому ж порядку як і недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, при цьому, законодавством про пенсійне страхування встановлена заборона на списання (прощення) недоїмки у випадку укладення мирової угоди у справі про банкрутство платника такого внеску. Також ініціюючий кредитор зазначив про порушення черговості задоволення вимог кредиторів 2 черги, оскільки умовами мирової угоди допускається одночасне задоволення вимог 4 черги паралельно з вимогами 2 черги.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Гриців В.М., суддів: Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.04.2013 року у справі №16/5027/823-б/2011 - без змін (том 5, а.с. 50 - 55). Апеляційний суд дійшов висновку про те, що фінансові санкції за своєю правовою природою не є тотожними заборгованості по сплаті внесків до ПФУ (недоїмці) в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки в них різні підстави виникнення, а визначення єдиного порядку їх стягнення згідно Закону України "Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінює їх правової природи виникнення, тому умови мирової угоди в частині прощення (списання) вимог кредиторів шостої черги не суперечить чинному законодавству.

Не погоджуючись з винесеною постановою, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 03.07.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.04.2013 року, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статті 31 Закону (в зазначеній редакції), статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 25 та абзацу 4 пункту 7 Розділу VIII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Скаржник зазначив про те, що законодавством про пенсійне страхування передбачена заборона списання недоїмки, зокрема, у випадку укладення мирової угоди у справі про банкрутство платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, при цьому, штрафні санкції також не підлягають списанню, оскільки стягуються в такому ж порядку, як і сума недоїмки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 03.07.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.04.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону (в зазначеній редакції), мирова угода - це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

Відповідно до частин 1 - 3, 5 статті 35 Закону (в зазначеній редакції), під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Статтею 36 цього Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону. У разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами статті 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому, податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника. Для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги (в редакції Закону, чинній на момент винесення ухвали суду першої про затвердження мирової угоди).

Відповідно до статті 37 цього Закону (в зазначеній редакції), мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається. Мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Згідно з частинами 3, 6 статті 38 цього Закону (в зазначеній редакції), господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частин 2, 6 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції до змін, внесених Законом України №2464-VI від 08.07.2010 року, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Недоїмка не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою чи недієздатною, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести зобов'язання із сплати страхових внесків.

Згідно з частинами 2, 3, 7, 15 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку в розмірах, визначених цією статтею; суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів; сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Отже, за правовою природою виникнення, недоїмка по сплаті страхових внесків до ПФУ (або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) є простроченою заборгованістю боржника, а штрафні санкції є різновидом відповідальності за порушення строків сплати заборгованості (недоїмки). Відтак, незважаючи на єдиний порядок їх стягнення відповідно до законодавства про соціальне страхування, вони мають різну правову природу виникнення, і у зв'язку з цим черговість їх обліку в реєстрі вимог кредиторів є різною, що впливає на особливості задоволення таких вимог у процедурах банкрутства.

Частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 25.11.2011 року введено процедуру санації боржника строком на 12 місяців, призначено керуючим санацією керівника боржника Карлійчука І.В., розпорядником майна залишено арбітражного керуючого Комерзана З.Д. (том 4, а.с. 23 - 24); ухвалою суду від 06.09.2012 року затверджено план санації боржника, схвалений комітетом кредиторів 22.08.2012 року, умовами якого передбачалась можливість укладення мирової угоди з розстрочкою задоволення конкурсних вимог кредиторів, строк санації продовжено до 01.04.2013 року (том 4, а.с. 200 - 201).

Судами встановлено, що 18.04.2013 року, по завершенню процедури санації боржника, керуючий санацією боржника подав на затвердження господарському суду мирову угоду від 15.04.2013 року, укладену між боржником та комітетом кредиторів в особі його голови - представника ПАТ ЕК "Чернівціобленерго" Українець О.О. (том 4, а.с. 247 - 266).

Суди встановили, що рішення про укладення мирової угоди та звернення до господарського суду з заявою про її затвердження прийнято комітетом кредиторів боржника на засіданні 15.04.2013 року та оформлено протоколом зборів комітету кредиторів №8 після завершення визначеного судом строку санації боржника (том 4, а.с. 269 - 270).

Суди встановили, що мирова угода укладена між комітетом кредиторів в особі його голови - ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" в особі його представника Українець О.О. та боржником - Комунальним підприємством "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство", визначає строки погашення вимог кредиторів залежно від черговості їх задоволення, а саме: до 01.06.2013 року боржник погашає вимоги кредиторів першої черги зі сплати державного мита на суму 578 грн.; з 01.06.2013 року по 01.06.2018 року боржник погашає вимоги кредиторів другої черги - Сторожинецького районного центру зайнятості на суму 7 305, 76 грн., Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сторожинецькому районі Чернівецької області на суму 5 480, 67 грн. та Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області на суму 334 358, 36 грн.; а з 01.06.2013 року по 01.06.2023 року боржник погашає вимоги кредиторів четвертої черги - Відділу Державної служби охорони при Управлінні МВС України у Чернівецькій області на суму 7 660, 57 грн. та Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області на суму 1 172 132, 80 грн.

Судами встановлено, що згідно пункту 4.1.4 Мирової угоди вимоги кредиторів шостої черги - Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області на суму 110 764, 07 грн., Сторожинецького районного центру зайнятості на суму 46, 45 грн. та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сторожинецькому районі Чернівецької області на суму 1 188, 41 грн. підлягають прощенню (списанню) в повному обсязі.

Також апеляційним судом зазначено, що в ході процедури санації боржник частково погасив вимоги кредиторів, і ці обставини було враховано при укладенні мирової угоди, а також про відсутність серед кредиторів боржника заставних кредиторів.

Затверджуючи мирову угоду суд першої інстанції виходив з того, що укладена між головою комітету кредиторів та керівником боржника мирова угода, яка стосується розстрочки та прощення боргів боржника перед кредиторами, відповідає вимогам Закону щодо її змісту, умови мирової угоди відповідають чинному законодавству про банкрутство, сторонами дотримано порядку прийняття рішення про її укладення.

При цьому, суд першої інстанції спростував доводи ініціюючого кредитора про те, що умови мирової угоди про спрощення (списання) фінансових санкцій (штрафу, та пені) на суму 110 764, 07 грн. суперечать статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки фінансові санкції (пеня та штрафи) мають іншу правову природу ніж недоїмка, яка є заборгованістю боржника по сплаті внесків до ПФУ чи єдиного внеску на державне соціальне страхування, незважаючи на те, що законодавцем передбачено однаковий порядок їх стягнення поза межами процедур банкрутства. Внаслідок чого, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що умови мирової угоди в частині прощення вимог кредиторів шостої черги не суперечить чинному законодавству.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд повністю погодився з висновками суду першої інстанції та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування прийнятої у справі ухвали від 23.04.2013 року.

Колегія суддів касаційного суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанції, вважає їх передчасними з огляду на таке.

Згідно з пунктом 4.2 Мирової угоди, боржник зобов'язаний сплатити борги пропорційно до розміру визнаних майнових вимог кожного кредитора відповідно до графіків, які є невід'ємною частиною даної мирової угоди.

Згідно пунктів 4.1.2 та 4.1.3 Мирової угоди вбачається, що грошові вимоги кредиторів другої черги (Сторожинецького центру зайнятості, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сторожинецькому районі Чернівецької області, Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області) розстрочено терміном погашення з 01.06.2013 року по 01.06.2018 року, а грошові вимоги кредиторів четвертої черги (Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Чернівецькій області та Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області) розстрочено терміном погашення з 01.06.2013 року по 01.06.2023 року (том 4, а.с. 248)

Матеріалами справи підтверджується, що надані, як додатки №№1-5 до Мирової угоди, графіки погашення заборгованості конкретних конкурсних кредиторів, підписані тільки керуючим санацією - керівником боржника Карлійчуком І.В., підпис якого не засвідчено печаткою боржника. Підпис голови комітету кредиторів боржника, яким у протоколі засідання комітету кредиторів було зазначено ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" в особі його представника Українець О.О. відсутній на зазначених додатках до Мирової угоди.

Згідно з статтями 35 - 37 Закону (в зазначеній редакції) мирова угода, як особливий вид договору у процедурі банкрутства не передбачає будь-яких додатків до неї (зокрема, графіків погашення заборгованості), всі її умови викладаються в тексті мирової угоди, як єдиному документі та погоджуються на засіданні комітету кредиторів, з врахуванням кількості голосів кредиторів, вимоги яких не задоволені (або задоволені неправомірно) на момент укладення мирової угоди.

Отже, на момент затвердження мирової угоди після закінчення визначеного судом строку санації боржника, суду належало відповідно до статті 21 Закону (в зазначеній редакції) призначити до розгляду в судовому засіданні звіт керуючого санацією боржника, встановити які конкурсні вимоги було задоволено боржником в ході санації, встановити правомірність задоволення таких вимог конкурсних кредиторів, встановити які з вимог конкурсних кредиторів та на яку суму залишились незадоволеними в ході санації та можливість укладення такими кредиторами мирової угоди у справі про банкрутство на умовах розстрочення (списання) грошових вимог.

Разом з тим, зазначивши про часткове задоволення вимог конкурсних кредиторів в ході санації боржника, суди не звернули уваги на недотримання боржником вимог статті 21 Закону (в зазначеній редакції) про необхідність дослідження звіту керуючого санацією за наслідком проведеної ним санації боржника, не встановили вимоги яких кредиторів залишились незадоволеними (їх розмір, черговість).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Звіту керуючого санацією про виконання плану санації за період з 06.09.2012 року по 29.03.2013 року на погашення боргу кредиторам сплачено: ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" - 308 486, 20 грн., що відповідає сумі визнаних кредиторських вимог згідно ухвали суду від 25.10.2011 року, які було включено до реєстру вимог кредиторів (том 4, а.с. 209-210, том 2, а.с. 219, 219 - зворот).

Відтак, за умови встановлення судом правомірності задоволення в ході санації вимог даного кредитора, за наслідком судового засідання по розгляду звіту керуючого санацією, такий кредитор припиняє свою участь у справі про банкрутство та не може бути обраним головою комітету кредиторів боржника і , як наслідок, підписувати мирову угоду у справі про банкрутство від імені кредиторів.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно рішення комітету кредиторів боржника від 15.04.2013 року, оформленого протоколом №8, відбулося переобрання голови комітету кредиторів, яким був представник УПФУ в Сторожинецькому районі в особі представника Ковальчук Д.М. на ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" в особі представника Українець О.О., у цьому ж засіданні було прийнято рішення про затвердження мирової угоди на зазначених умовах.

Відтак, суди не встановили правомірність голосування 15.04.2013 року на засіданні комітету кредиторів про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, поряд з іншими кредиторами, голови комітету кредиторів боржника кількістю голосів - 308, в той час, як його вимоги було погашено станом на 29.03.2013 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційного суду погоджується з доводами скаржника про порушення порядку укладення мирової угоди у даній справі про банкрутство, недослідження судом на етапі закінчення санації звіту керуючого санацією та фактичного задоволення грошових вимог конкурсних кредиторів в ході санації, невстановлення персонального складу конкурсних кредиторів та кількості голосів, якими вони можуть голосувати на засіданні про укладення мирової угоди на умовах, запропонованих боржником.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з правильністю висновків судів про можливість списання грошових вимог шостої черги, які є штрафами та пенею за несвоєчасну сплату заборгованості по внесках до ПФУ (заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску), оскільки відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", недоїмка визначена як сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів (а в редакції на момент затвердження мирової угоди - "обчислена територіальним органом ПФУ"). Відповідно до такої дефініції не вбачається включення до поняття "недоїмка" пені та штрафів, нарахованих згідно зазначеного закону. Також, поширення на стягнення пені та штрафів процедури стягнення, яка передбачена зазначеним законом не означає їх ототожнення, оскільки за правовою природою виникнення такі грошові вимоги є різними і саме ці обставини є визначальними при визначенні черговості задоволення грошових вимог у справах про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду не вбачає порушення законодавства про банкрутство (статті 31 Закону) при укладенні мирової угоди на умовах, які допускають паралельне задоволення вимог другої та четвертої черги деякий період часу, за умови дотримання принципу, щоб вимоги кредиторів однієї черги задовольняються однаково та не допускалася дискримінація конкурсного кредитора, який голосував проти укладення мирової угоди у справі про банкрутство в порівнянні з іншими кредиторами тієї ж черги, які голосували за укладення мирової угоди, оскільки така норма прямо визначена частиною 3 статті 36 Закону (в зазначеній редакції), яка є спеціальною при укладенні мирових угод у справі про банкрутство.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, згідно приписів статей 1115, 1117 ГПК України, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду від 03.07.2013 року та ухвали суду першої інстанції від 23.04.2013 року та направлення справи до суду першої інстанції для проведення судового засідання за наслідком санації боржника, визначення подальших дій у справі про банкрутство та компетентного складу конкурсних кредиторів боржника, вимоги яких незадоволено в ході санації.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.04.2013 року у справі №16/5027/823-б/2011 скасувати, справу №16/5027/823-б/2011 передати для розгляду до господарського суду Чернівецької області для проведення судового засідання за наслідком санації боржника та визначення подальших дій у справі про банкрутство.

3. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника Комунального підприємства "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство" (код ЄДРПОУ 35221651) внести до ЄДРПОУ відомості про прийняття постанови Вищого господарського суду України від 10.12.2013 року.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко