Ухвала суду № 36089284, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11865/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д. А. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві згідно ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Компанія ПКВ - Сеанс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 10 жовтня 2013 року адміністративний позов Приватного підприємства «Компанія ПКВ - Сеанс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 13.05.2013 №0001512220 та №0001522220.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушеннями норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою, а відтак, просить суду апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції, при розгляді даної справи, встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Діксі Буд» та ПП «Сворог», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 по 31.12.2012.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17.04.2013 р. за №1777/2220/33442799 (далі - Акт перевірки) в якому зафіксовано порушення позивачем норм ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до неправомірного включення до складу валових витрат 1060454,11 грн. та до податкового кредиту з податку на додану вартість 212091 грн.

Судом, також встановлено, що при проведенні перевірки позивача, відповідачем було використано матеріали отримані від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про результати зустрічної перевірки ТОВ «Діксі Буд» (довідка № 50/244/38113479 від 04.04.2013 р.) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за грудень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку та довідка №51/224/33248577 від 04.04.2013 р. про результати зустрічної звірки ПП «Сворог» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за грудень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку.

Відповідно до зазначених матеріалів, у ТОВ «Діксі Буд» та ПП «Сворог» не підтверджено реальності здійснення господарських відносин, з урахуванням відсутності діяльності зазначених підприємств, об'єктів оподаткування, з підприємствами - постачальниками та підприємствами - покупцями, в тому числі з ПП «Компанія ПКВ - Сеанс ЛТД».

Відповідачем, на підставі Акта перевірки, було прийнято податкові повідомлення рішення :

- від 13.05.2013 №0001522220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 265113,75 грн. (у т.ч.: основний платіж - 212091 грн., штраф - 53022,75 грн.),

- від 13.05.2013 №0001512220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 278369,20 грн. (у т.ч.: основний платіж - 222695,36 грн., штраф - 55673,84 грн.).

Позивач, не погоджуючись з вище прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення на користь позивача дійшов висновку, що подані позивачем до перевірки первинні документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України є підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання товарів і робіт загальною вартістю 1060454,11 грн. (без ПДВ), а також правильності обчислення і повноти нарахування ПДВ у сумі 212091 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в межах здійснення господарської діяльності було укладено договори з ТОВ «Діксі Буд», а саме:

- договір підряду на ремонтно-будівельні роботи від 28.09.2012 №78, згідно з яким ТОВ «Діксі Буд» (Субпідрядник) зобов'язується виконати роботи на об'єкті «Житлові будинки з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47-59 у Дарницькому райо-ні м. Києва. Монтаж теплового пункта» загальною вартістю 721146,48 грн. (у т.ч. ПДВ - 120191,08 грн.);

- договір підряду на ремонтно-будівельні роботи від 13.12.2012 №81, згідно з яким ТОВ «Діксі Буд» (Субпідрядник) зобов'язується виконати роботи на об'єкті будівництва «Монтаж ІТП по вул. Кільцева дорога, 1. Автовокзал» загальною вартістю 163679,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 27280 грн.);

- договір підряду на ремонтно-будівельні роботи від 18.12.2012 №82, згідно з яким ТОВ «Діксі Буд» (Субпідрядник) зобов'язується виконати роботи на об'єкті будівництва «Зовнішні мережі теплопостачання житлового будинку по вул. Здолбунівська, 13» загальною вартістю 332329,19 грн. (у т.ч. ПДВ - 55388,20 грн.).

На підтвердження виконання вище згаданих договорів, в матеріалах справи містяться : локальні кошториси, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання виконаних робіт, а саме: №4137 від 29.12.2012 про здійснення робіт по монтажу ІТП по вул. Кільцева дорога, 1 (Автовокзал) на суму 163679,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 27280 грн.); №4138 від 29.12.2012 про виконання робіт по монтажу зовнішніх мереж теплопостачання житлового будинку по вул. Здолбунівська, 13, на суму 332329,19 грн. (у т.ч. ПДВ - 55388,20 грн.); №3549 від 27.12.2012 про виконання робіт по монтажу теплового пункту в житловому будинку з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47-59 у Дарницькому районі м. Києва на суму 420491,04 грн. (у т.ч. ПДВ - 70081,84 грн.).

Також, між позивачем (Покупець) та ПП «Сворог» (Продавець) було укладено договір поставки від 10.11.2012 №79, згідно з яким Продавець зобов'язується передати у власність позивачу будівельні матеріали.

На підтвердження виконання вказаного договору в матеріалах справи містяться: видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що податкова звітність повинна формуватись на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості , мають бути підписані уповноваженою особою, за наявності волі цієї особи, та в яких обов'язково визначається конкретний зміст та обсяг операцій, що передбачає необхідність деталізації/індивідуалізації номенклатури поставки, зокрема, робіт/послуг, що надає первинному документу юридичну значимість.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що надані позивачем документи на підтвердження реальності вчинених господарських операцій, які містяться в матеріалах справи, складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що надані відповідачем акти інших органів ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діксі Буд» і ПП «Сворог» не є достатнім доказом відсутності фінансово-господарських відносин між позивачем і названими контрагентами та не спростовує правове значення складених за цими операціями документів.

Колегія суддів також наголошує, що відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер. Відповідно, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також, відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

В контексті вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ, та валових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень - рішень від 13.05.2013 р. №0001512220 та №0001522220.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.