КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а/2570/1371/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
03 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,
при секретарі - Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» (надалі - позивач або ТОВ «КФ «Десна») звернулось до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган або ніжинська ОДПІ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Носівському районі Чернігівської області від 14.12.2011 року № 0000272300.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, співробітниками ДПІ у Носівському районі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «КФ «Десна» з питань достовірності, повноти та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ДП «ТБС» за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 28.11.2011 року № 437/23-023/32995681.
В акті перевірки від 28.11.2011 року № 437/23-023/32995681 встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 79855,00 грн. по безтоварній операції з придбання товарів (печиво) від ДП «ТБС».
За висновками акта перевірки ДПІ у Носівському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0000272300, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79855,00 грн. за основним платежем та 19963,75 грн. за штрафними санкціями.
Обговорюючи питання правомірності винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «КФ «Десна» здійснювало фінансово-господарську діяльність з контрагентами ДП «ТБС» та ТОВ «ВКФ «КОЛОСС».
Між ТОВ «КФ «Десна» та ДП «ТБС» укладено договір поставки товару № 04/05 від 04.04.2011 року, частина партії в кількості 3528 кг була поставлена (привезена) ДП «ТБС» у визначене договором місце поставки найманим автотранспортом.
Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі у вересні - жовтні 2011 року, що підтверджується виписками по рахунку.
Поставка іншої частини партії печива в кількості 31040 кг здійснена ДП «ТБС» після його отримання від ТОВ «ВКФ «КОЛОСС».
Таким чином, загальна кількість поставленої ДП «ТБС» партії печива у серпні 2011 року склала 34568 кг.
Реальність виконання сторонами вказаного договору підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною.
Частина партії печива (31040 кг) була виготовлена ТОВ «КФ «Десна» для ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» відповідно до умов договору на виготовлення продовольчої продукції № 11/08 від 11.08.2011 року і перебувала в складі готової продукції позивача.
Реальність виконання договору № 11/08 від 11.08.2011 року підтверджується специфікацією, замовленням, актом здачі-прийняття робіт, видатковими накладними, податковою накладною, калькуляціями вартості виробництва продукції.
Поставка сировини для виготовлення печива в кількості 31040 кг була забезпечена ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» відповідно до умов п. 2.2. Договору на виготовлення продовольчої продукції № 11/08 від 11.08.2011р., за яким визначено базис поставки DDP-склад виробника, Чернігівська обл., м. Носівка, вул. Садова, 39.
В подальшому, позивач здійснив фасування придбаної партії печива для поставки своїм контрагентам - покупцям та, зокрема, ТОВ «Фоззі- Фуд» під торговельною маркою «Повна чаша» з метою реалізації через торговельну мережу магазинів «Сільпо» та участі в торговельній акції з продажу вівсяного печива в жовтні 2011 року. Роботи з фасування отриманої продукції було виконано позивачем у вересні 2011 року, що підтверджується відповідними попередніми та остаточними калькуляціями вартості виробленої продукції.
Реальність виконання господарської операції по поставці печива на ТОВ «Фоззі - Фуд» підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно - транспортними накладними, виписками по рахунку.
Протягом жовтня 2011 року для забезпечення проведення акції в мережі «Сільпо» було поставлено печиво вівсяне під ТМ «Повна Чаша» (торговельна марка належить ТОВ «Фоззі - Фуд») в кількості 50 880 кг та протягом листопада 2011 року в кількості 47 048 кг.
Як вбачається з виконання господарської операції, більша частина партії печива після виготовлення для ТОВ «ВКФ «КОЛОСС» перебувала на складі ТОВ «КФ «ДЕСНА». Поставка сировини та печива в кількості 3 528 кг здійснювалась транспортними засобами, залученими ДП «ТБС» та іншими постачальниками сировини.
Судом першої інстанції також встановлено, щодо розбіжності в назві виготовленого вівсяного печива, (а саме: «Повна чаша» - відповідно до специфікації №1 від 11.08.2011 року на виготовлення продукції та «Десняночка» - у видатковій накладній № PH - 000197 від 23.08.2011 року на передачу виготовленої продукції від ТОВ «КФ «Десна» до ТОВ «ВКФ «КОЛОСС»), вказана продукція є одною партією і зроблена по індивідуальній рецептурі ТОВ «КФ «Десна». Поставка вівсяного печива в торговельну мережу «Сільпо», яка належить ТОВ «Фоззі - Фуд», має здійснюватись позивачем під торговельною маркою «Повна чаша», яка наноситься виключно на пакувальний матеріал, в якому вказана продукція постачається. «Десняночка» є рецептурною назвою продукції, яка була виготовлена на умовах вищевказаного договору, оскільки передавалась ТОВ «ВКФ «KOЛOCC» не в упаковці «Повна чаша». Власником рецептури на виготовлення вівсяного печива «Десняночка» є ТОВ «КФ «Десна». Фасування печива в пакувальний матеріал для його поставки ТОВ «Фоззі - Фуд» під торговельною маркою «Повна чаша» було здійснено позивачем самостійно.
Умови договорів виконано в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання нікчемним укладених між позивачем та його контрагентами договорів. Крім того, колегія суддів зазначає, що податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, що господарські операції позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента, оскільки доказів визнання нікчемними угод ні суду першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, відповідачем не надано. Висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.
Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.
Крім того, договори, укладені між позивачем та його контрагентами в судовому порядку не оспорювались, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про їх нікчемність не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів звертає увагу, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Акту про неможливість проведення перевірки його контрагента, на які посилається відповідач в своїй апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд першої інстанції цілком обґрунтовано застосував принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини та зазначив, що за таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності Підприємства щодо таких порушень.
Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 185.1 ст. 185, 187. 1 ст.187, п.188.1 ст. 188, 198.1,198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України та надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 09.12.2013 року.
оловуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Епель О.В.
Судове рішення № 36087757, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/1371/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: