Ухвала суду № 36087749, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10705/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Сосніна Д.О., представника відповідача Чарковської Л.М., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАІ Україна" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАІ Україна" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004372205 від 17.06.2013 р.,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2013 року у позові відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, оскільки вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "НАІ Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Віндстейт», за період з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт від 06.06.2013 року №10/22.5-07/35790017

(надалі - Акт перевірки). В Акті перевірки зазначено про порушення позивачем: п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму - 61 433,00 грн, в т.ч. за травень 2012 року - на суму 53 333,00 грн, за червень 2012 року - на суму 8 100,00 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки позивачем було подано Заперечення.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року №00043722085, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 76 791,25 грн (за основним платежем - 61 433,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 358,25 грн).

Не погоджуючись з рішенням податкового органу, позивач подав позов до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, зазначив, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини у даній справі регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи Державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до договору № 05-05/12 на виконання проектно-кошторисних робіт від 16.05.2012 року (надалі - договір) ТОВ "НАІ Україна" (замовник за договором) доручило ТОВ «Віндстейт» (підрядник) розробити проектно-кошторисну документацію «Будівництво теплової мережі та теплового пункту до адміністративно-житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 8. Договірна вартість робіт за договорм складає 378 568, 34 грн, у тому числі ПДВ - 63094, 72 грн.

Згідно з п. 3.7. договору підрядник надає замовнику розроблену проектно-кошторисну документацію в чотирьох екземплярах на паперових носіях та в електронному варіанті на CD диску, акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації. Після надання цих документів в триденний строк замовник на підтвердження належного виконання робіт, передбачених цим договором, підписує акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 3.8 договору підписання сторонами акту-приймання передачі проектно-кошторисної документації є підставою для розрахунку замовника з підрядником.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що в поданих позивачем робочих проектах (т.1 та т.2) відсутні докази погодження з інженерним відділом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища напрямків мереж теплопостачання та докази виконання інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань, а тому договір не можна вважати належно виконаним.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими зауваженнями, оскільки для дослідження реальності вчинення операцій за договором необхідно дослідити, яким чином в подальшому були використані надані послуги з розробки проектно-кошторисної документації.

На підтвердження реальності надання послуг, суд апеляційної інстанції витребував у позивача докази, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, зокрема, документи, що підтверджують погодження з інженерним відділом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища напрямків мереж теплопостачання; акти виконаних робіт на підтвердження виконання договору підряду № 02-05/12 від 15.05.2012 року, що укладений між позивачем та ТОВ «Норвест» щодо розроблення проектної документації, виконання будівельно-монтажних робіт по прокладенню теплових мереж; затверджений і підписаний локальний кошторис; докази про ведення будівництва об'єкта за адресою: вул. Гоголівська, 8.

На виконання вимог суду позивач надав: копію робочого проекту будівництва, том №1; копію робочого проекту будівництва, том №2; копію договору підряду №02-05/12 від 15 травня 2012 року; локальні кошториси; копії актів; копії робочої документації; фотографії з об'єкту будівництва.

У листі від 29.10.2013 року за № 01/02/47 контрагент позивача - ТОВ «Норвест», на замовлення якого здійснювалося розроблення проектно-кошторисної документації по об'єкту, вказав, що на даний час проводяться будівельно-монтажні роботи, при виконанні яких, зокрема використовується дана проектно-кошторисна документація.

Водночас варто зауважити, що основним доказом виконання робіт з боку ТОВ «Віндстейт» є затверджений та погоджений у встановленому законом порядку розроблений робочий проект будівництва об'єкта по вул. Гоголівській, 8.

Як пояснив позивач, ТОВ «Віндстейт» розробляло лише частину проектно-кошторисної документації, оскільки позивач на виконання умов договору №02-05/12 від 15 травня 2012 року не встигав особисто розробити весь обсяг останньої у встановлені договором строки.

Проте, дослідивши робочі проекти, подані на вимогу суду апеляційної інстанції з робочим проектом, наданим в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції зауважує, що до затверджених та погоджених робочих проектів не увійшли креслення, розроблені ТОВ «Віндстейт», за виключенням окремих незначних частин.

Тобто, з наведених документів та матеріалів, реального підтвердження використання при подальшій реалізації наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Віндстейт» послуг з розроблення проектно-кошторисної документації, не вбачається.

Окрім того, позивач долучив до матеріалів справи акт №1 від 05.07.2012 на виконані проектні роботи за прокладання тепломережі (п.1), що підписаний між останнім та ТОВ «Норвест», вартість яких з ПДВ становить 350776,80 грн

Водночас в матеріалах справи міститься акт № 1 від 06.08.2012 (том 1, а.с.89), що підписаний між позивачем та ТОВ «Віндстейт», де зазначено в п.1 про виконані ідентичні проектні роботи, вартість яких з ПДВ теж становить 350776,80 грн

З огляду на зазначені дати в актах, є незрозумілим, яким чином з урахуванням того, що ТОВ «Віндстейт» передало ці роботи позивачу пізніше, а саме - 06.08.2012, ТОВ «Норвест» прийняло за актом ці роботи - 05.07.2012 з оплатою за такою ж ціною, що в свою чергу є економічно необгрунтованим.

Водночас локальні кошториси, що долучені до матеріалів справи, не затверджені належним чином, датовані вереснем 2009 року, вереснем 2010 року, травнем 2012 року, тоді як договір підряду між позивачем та ТОВ «Норвест» на виконання проектно-кошторисних робіт та виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту, укладений 15.05.2012 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне зазначити, що наведені документи в суді першої інстанції позивачем на підтвердження своєї правової позиції подані не були, а тому, зважаючи на цю обставину, суд має право не брати до уваги зазначені докази.

При цьому, відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Тобто, зазначені документи платник податків мав би надати також і під час здійснення перевірки податковим органом, що могло б унеможливити виявлення останнім порушень норм закону в ході проведення такої перевірки.

З урахуванням наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки факт надання позивачу послуг по виготовленню проектно-кошторисної документації його контрагентом - ТОВ «Віндстейт» не підтверджується, то позивач не має права включати до податкового кредиту суми податку на додану вартість за такими послугами.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАІ Україна" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2013 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.