Ухвала суду № 36087659, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2250/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" товариства з обмеженою відповідальнстю "Продінвест" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" товариства з обмеженою відповідальнстю "Продінвест" до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Дочірнє підприємство «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест», звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 18.01.2013 року №0000372301, №0000392301, №0000402301, №0000412301 та від 03.04.2013 року № 0002172301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" товариства з обмеженою відповідальнстю "Продінвест" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, дочірнє підприємство «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 25583178, зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.04.1998 року, перебуває на обліку у державній податковій інспекції в місті Черкасах, зокрема як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва №32111710, виданого 01.06.1998 року.

Державною податковою інспекцією в місті Черкасах згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» з питань господарських взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, по факту перевірки складено акт від 21.12.2013 року №390/22-11/21388439.

За висновками вище вказаного акту ДП «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» допустило порушення: п. 44.1, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п. 5.1 пп. 5.1.2 п. 5.21, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на суму 3219952 грн.; п. 44.1, 44.6 ст. 44, пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 17527 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-IV квартал 2011 року на загальну суму 106420 грн.; п. 44.1, 44.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого в періоді, що перевірявся встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 57419 грн.; п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 43107 грн.

Крім цього, державною податковою інспекцією в місті Черкасах згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «ТК Криниченька» за січень 2012 року, по факту перевірки складено акт від 27.12.2013 №405/22-11/25583178.

За висновками вище вказаного акту ДП «Росток-Грифон» товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» допустило порушення: п. 44.1, 44.6 ст. 44, пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2012 року на суму 167000 грн.; п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 33400 грн.

18 січня 2013 року на підставі зазначених актів перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за №0000372301, №0000392301, №0000402301, №0000412301 та №0000382301.

29 січня 2013 року позивачем подано до ДПС у Черкаській області скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС у Черкаській області від 28.03.2013 року № 5872/10-210 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 18.01.2013 року №0000372301, №0000392301, №0000402301, №0000412301, скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.01.2013 року №0000382301 в частині застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 36760 грн.

На підставі даного рішення ДПІ у м. Черкасах 03.04.2013 року прийняло податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 №0002172301.

В подальшому позивачем подано скаргу на оскаржувані податкові повідомлення-рішення до ДПС України.

Міністерство доходів і зборів України рішенням від 30.04.2013 №1997/6/99-99-10-01-15 залишило податкові повідомлення-рішення від 18.01.2013 року №0000372301, №0000392301, №0000402301, №0000412301 та від 03.04.2013 №0002172301 без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог прийшов до висновку, що в разі відсутності належно підтвердженого факту вчинення господарської операції відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть при наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія Криниченька» укладено договір поставки від 01.10.2011 року №1.

Як доказ виконання договірних зобов'язань позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури та товарно-транспортні накладні.

Однак, суд першої інстанції обґрунтовано звертає увагу на те, що без фактичного здійснення господарської операції первинні документи не мають юридичної сили, що випливає з аналізу положення ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, де зазначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно укладених договорів ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Торгівельна компанія Криниченька» як постачальники взяли на себе зобов'язання по витратам та ризикам пов'язаних з транспортуванням товарів, оскільки поставка здійснюється на умовах DDP Інкотермс, при цьому умови поставки DDP не можуть обумовлюватись, якщо продавець не може виконати вищезазначені зобов'язання, разом з тим, судом встановлено, що зобов'язання пов'язані з транспортуванням товарів повністю взяв на себе позивач. Додаткових угод щодо змін умов договору в частині поставки товари суду не надано, як і не надано доказу погодження ціни товару без врахування транспортних витрат з боку продавця.

При поставці відповідної партії товару постачальника передають покупцю (позивачу) супровідну документацію, зокрема, погоджений з покупцем примірник замовлення (п. 3.5 договорів від 01.01.2010 року №8, від 01.10.2011 року №1). Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не надано жодного примірника замовлення, що взагалі ставить під сумнів необхідність вчинення такої господарської операції.

Крім того, з матеріалів справи вбчається, що зі змісту наданих видаткових накладних вбачається, що в них не зазначено посилання на дату на номер довіреностей про отримання товарно-матеріальних цінностей.

Щодо договору на технічне обслуговування холодильних систем та устаткування від 01.01.2011 року №14 укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_2, суд першої інстанції правомірно зазначає, що позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував реальну можливість обслуговування саме ФОП ОСОБА_2 холодильного обладнання, а саме: не підтверджено його кваліфікацію, матеріально-технічну можливість, чи доказу залучення ФОП ОСОБА_2 фахівців з холодильного обладнання для виконання замовлення позивача, крім того, в ході проведення перевірки позивача, податковим органом використано інформацію, викладену в акті ДПІ у м. Черкаси від 07.09.2012 №161/17-307/НОМЕР_2 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань СГ-ФО ОСОБА_2», в якому зазначено про неможливість вказаного підприємства фактично здійснювати господарські операції через відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій. Виходячи з наведеного, в акту перевірки приведено висновок, що контрагент позивача за відсутності найманих працівників, транспортних засобів, складських та офісних приміщень не міг постачати товари (роботи, послуги) за період з 01.01.2011 року по 31.10.2011 року на адресу позивача.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з матеріалів справи не вбачається безперечних доказів виконання договірних зобов'язань щодо поставки товарів та ремонту холодильного обладнання саме ФОП ОСОБА_2, тому суд першої інстанції обґрунтовано вважає фактичне вчинення таких господарських операцій сумнівним.

Щодо реальності вчинення господарської операції між позивачем у ТОВ «Торгівельна компанія Криниченька» за договором від 01.10.2011 №1 поставки піддонів, судом першої інстанції встановлено, що окрім порушень умов договору відносно поставки придбаного товару та відсутності довіреностей на його отримання, слід звернути на увагу на пояснення позивача, що господарська необхідність придбання таких піддонів пов'язана з виконанням обов'язку з повернення таких піддонів як зворотної тари для компанії Кока-Кола, яка здійснює поставку свої продукції для позивача. Разом з тим, відповідно до умов договору поставки продукції компанії Кока-Коли, позивач зобов'язаний повернути протягом 30 календарних днів непошкоджені марковані піддони з нанесенням маркування «СС», тобто вказані піддони мають індивідуальні ознаки.

В свою чергу, позивачем не надано ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції доказів, що ТОВ «Торгівельна компанія Криниченька» за договором від 01.10.2011 року №1 здійснювала поставку піддонів з нанесенням маркування «СС».

Крім того, згідно Акту від 10.07.2012 року №496/22-7/36883259 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК Криниченька» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року» встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. За період звірки декларація з податку на прибуток до ДПІ подавалась без додатку АВ, що свідчить про відсутність у підприємства основних, чисельність працівників становить 2 особи, таким чином, колегія с4уддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контрагент позивача не міг виконати умови договору, що свідчить про безтоварність операції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з вказаних первинних документів є незрозумілим ким саме виконувались умови вказаних вище договорів.

Так, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської Операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника додатку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХГУ із змінами та доповненнями зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

В той же час, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції обґрунтовано звертає увагу на ту обставину, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Оскільки, у разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було б безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що з первинних документів неможливо встановити ким виконувались господарські операції.

Разом з тим суд обґрунтовано прийняв до уваги доводи відповідача, що неможливо виконати ремонт асфальтного покриття однією особою.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснені ним господарські операції з контрагентом не носять реальний характер, а отримані послуги не використані в межах господарської діяльності.

Отже, колегія суддів критично ставиться до первинних бухгалтерських документів, а саме податкових накладних та актів приймання-передачі, наданих позивачем на підтвердження використання товару у власній господарській діяльності.

Надані суду апеляційної інстанції документи не можуть бути прийняті до уваги, так як не підтверджують реальність та товарність укладених договорів.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З аналізу викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактичне вчинення господарських операцій між позивачем, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Торгівельна компанія Криниченька» не підтверджене.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін податковими накладними, актами приймання - передачі товару та договорами, без реального використання в своїй господарській діяльності товару чи послуг чинним законодавством не передбачено.

Суд першої інстанції правомірно встановив відсутність економічних причин для залучення ланцюга контрагентів для виконання робіт, передбачених спірними правочинами, та прийшов до обґрунтованого висновку про намір одержання податкової вигоди у вигляді зменшення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не доведено факту сплати податку на додану вартість в якості оплати за послуги, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що товариством безпідставно сформований податкових кредит.

У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Колегія суддів зазначає, що при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та в ході перевірки повноваження державної податкової інспекції використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Отже суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом.

При цьому апеляційна скарга не містить інших посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" товариства з обмеженою відповідальнстю "Продінвест" - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 10 грудня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Сорочко Є.О.