Ухвала суду № 36087667, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15129/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представників позивача Бойчука Д.Л. та Виговської Н.О., представника відповідача Ткачук Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епі-Центр» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.05.2013 №0003592207 та від 17.05.2013 №0003582207,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2013 позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2013 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки рішення суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, чим порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2013 за результатами позапланової виїзної перевірки з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Епі-Центр» при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екітем» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зінат» за період з 01.10.2009 по 31.10.2012 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС складено Акт №1838/22.7/38186285, яким встановлено порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

17.05.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003582207, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 729,00 грн., у тому числі: 24 583,00 грн. - основний платіж, 6 146,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0003592207, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 32 266,00 грн., у тому числі: 25 813,00 грн. - основний платіж, 6 453,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, вважаючи неправомірними прийняті податкові повідомлення - рішення, звернувся до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано докази, якими підтверджено реальність та доцільність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екітем» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зінат».

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, однією з підстав, що надає право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність вчинення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екітем» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зінат» на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

З вбачається матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Епі-Центр» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екітем» (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 23.04.2012 №36/06, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційно-інформаційні послуги та виконати роботи згідно протоколу погодження договірної ціни/калькуляції, що викладена в додатку №1 до договору, специфікації надання інформаційно-консультаційних послуг, що викладена в додатку №2 до договору та специфікації надання інформаційно-консультаційних послуг, що викладена в додатку №3 до договору, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх на умовах, визначених договором.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій, позивачем надано суду копії: договору про надання послуг від 23.04.2012 №36/06; протоколу погодження договірної ціни, в формі додатку до договору №1; специфікації надання інформаційно-консультаційних послуг, в формі додатків до договору №2, №3; актів приймання-передачі послуг від 19.06.2012 №ОУ-0000102, від 30.06.2012 №ОУ-0000103, від 05.07.2012 №ОУ-0000306, від 19.07.2012 №ОУ-0000307, від 31.07.2012 №ОУ-0000309, від 31.07.2012 №ОУ-0000308; платіжних доручень від 05.07.2012 №16, №17, від 31.07.2012 №42, №43, №49, від 25.09.2012 №101; податкових накладних від 19.06.2012 №196, від 30.06.2012 №197, від 05.07.2012 №309, від 19.07.2012 №310, від 31.07.2012 №311, №312; звітів по виконаних роботах.

Окрім цього, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Епі-Центр» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зінат» (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 30.04.2012 №29-12, відповідно до якого замовник в порядку та на умовах, визначених договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату такі послуги: оформлення (отримання різного роду довідок в уповноважених органах, банківських гарантій, нотаріально завірених документів) та друк пропозицій конкурсних торгів згідно додатку №1.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору про надання послуг від 30.04.2012 №29-12; специфікації надання послуг, щодо оформлення тендерних документацій, в формі додатку до договору №1; акту приймання-передачі послуг від 31.07.2012 №ОУ-164; платіжного доручення від 31.07.2012 №52; податкової накладної від 31.07.2012 №240.

Окрім цього, реальність та реалізація послуг за договорами підтверджується наданими позивачем: копіями документацій конкурсних торгів мила та чистильних препаратів на замовлення ДВНЗ КНУ імені Т.Шевченка, КП «Київський метрополітен» електричних побутових приладів на замовлення КП «Київський метрополітен» з додатками (технічними вимогами, технічною специфікацією, таблицями відповідності товарів, пропозиціями конкурсних торгів, протоколами, звітами); копіями договорів з третіми особами - ДВНЗ КНУ імені Т.Шевченка тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екітем» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зінат» здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Посилання апелянта на акти ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС про неможливість проведення зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Екітем» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зінат», а також на показання свідка ОСОБА_6 як на докази нікчемності правочинів, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки не є достатніми та належними доказами, які суд відповідно до вимог КАС України зобов'язаний враховувати при прийнятті рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо скасування податкових повідомлень - рішень, оскільки належними та допустимими доказами підтверджується реальність вчинення господарських операцій, а отже, право позивача на формування податкового кредиту та складу витрат на підставі наданих послуг за укладеними договорами.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2013 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 16.12.2013 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.