Рішення № 36086523, 10.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19019/13 10.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи"до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу 9 473,63 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явивсявід відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10 грудня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 9473,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/19019/13, розгляд справи призначено на 31.10.2013 року.

18.10.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 04.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року справу № 910/19019/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/19019/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.11.2013 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року справу № 910/19019/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/19019/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 31.10.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 13.11.2013 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року, розгляд справи відкладено на 10.12.2013 року.

28.11.2013 року через відділ діловодства Господарського суд міста Києва відповідач подав заперечення на позов.

Представники сторін в судове засідання 10.12.2013 року не з'явились, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 02/77, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Рено", державний номер ВІ 6313 ВО.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2013 року в м. Полтава, сталася ДТП за участю автомобіля марки "Рено", державний номер ВІ 6313 ВО та автомобіля марки "ВАЗ 2107", державний номер 62954 СК, яким керував Яценко Є.М.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "ВАЗ 2107", державний номер 62954 СК правил дорожнього руху України, останнього визнано винним згідно з постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28.02.2013 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ 2107", державний номер 62954 СК, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9168379 від 24.11.2012 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Рено", державний номер ВІ 6313 ВО отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 01.03.2013 року, складеного Фізичною - особою підприємцем Лисюком В.К., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Рено", державний номер ВІ 6313 ВО, в результаті його пошкодження при ДТП складає 8 873,63 грн.

Позивач, виходячи із звіту про оцінку майна від 01.03.2013 року, складеного Фізичною - особою підприємцем Лисюком В.К. та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 8 873,63 грн., про що склав страховий акт № 14401 від 28.02.2013 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 02/77 від 30.11.2012 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 8 873,63 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 7560 від 13.03.2013 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 21.05.2013 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою-вимогою про стягнення 9 437, 63 грн., за вих. № 111/ЮЗ.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача, який передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/9168379 від 24.11.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 8 873,63 грн. та витрати понесені у зв'язку з визначення матеріального збитку, а саме послуги експерта, що склали 600, 00 грн.

Відповідач проти позову заперечив частково, посилаючись на те, що позивач не зменшив розмір страхового відшкодування на суму франшизи яка відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/9168379 від 24.11.2012 року становить 510,00 грн.

Окрім того, відповідач вказує на те, що позивачем при визначенні розміру позовних вимог не враховано приписів пункту 3 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з якого вбачається, що витрати на проведення експертизи відшкодовуються лише потерпілому, за умови що, представник страховика не з'явився у визначений строк, для визначення розміру шкоди.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ВАЗ 2107", державний номер 62954 СК, яким керував Яценко Є.М., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "ЗАЗ Ланос", державний номер АМ 6577 АО.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "ВАЗ 2107", державний номер 62954 СК, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28.02.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ 2107", державний номер 62954 СК, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9168379 від 24.11.2012 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн., строк дії полісу з 24.11.2012 року до 23.11.2013 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АВ/9168379) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Рено", державний номер ВІ 6313 ВО, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9168379 від 24.11.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 02/77 від 30.11.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9168379 від 24.11.2012 року у розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 8 873,63 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 510,00 грн. (сума франшизи) = 8 363,63 грн.

Щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля марки "ЗАЗ Ланос", державний номер АМ 6577 АО, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Нормою статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено право на відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Крім того, згідно пункту 22.2 статі 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується, виключно шкода, заподіяна майну.

У даному випадку, позивач просить стягнути з відповідача витрати на визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 600,00 грн., що не є шкодою, заподіяною майну в розумінні статті 22 вищенаведеного Закону.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 8 363,63 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 22523595) 8 363 (вісім тисяч триста шістдесят три) грн. 63 коп. заборгованості, 1 518 (одну тисячу п'ятсот вісімнадцять) грн. 91 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013 року

Суддя С.В. Стасюк