Ухвала суду № 36085629, 29.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р.Справа № 818/6134/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2013р. по справі № 818/6134/13-а

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області , Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області (далі - відповідач 2), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 № 0000361550/31058, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39 102, 00 грн., податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 № 0000351550/31057, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 631, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15 316, 00 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 30 630, 88 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 року адміністративний позов Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції у м. Сумах, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ - задоволено.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 19.06.2013 № 0000361550/31058, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39 102, 00 грн.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 19.06.2013 № 0000361550/31057, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 631, 00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 15 316, 00 грн.

Стягнено з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2, поточний рахунок № 26000241362700 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, код 30991664) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 30 630 (тридцять тисяч шістсот тридцять) грн. 88 коп.

Стягнено з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2, поточний рахунок № 26000241362700 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, код 30991664) судовий збір, сплачений згідно платіжних доручень від 08.07.2013 № 6257 та від 22.07.2013 № 6553, у загальному розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 49 коп.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що службовими особами ДПІ в м.Сумах проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2013 року, за результатом якої складений акт від 03.06.2013 № 1936/15.5-22/30996164 (а.с. 12-49).

Не погодившись із вказаним актом, 06.06.2013 позивач подав до ДПІ у м. Сумах заперечення до акту від 03.06.2013 № 1936/15.5-22/30996164 (а.с. 50-51).

Також, рішенням ДПІ у м. Сумах від 14.06.2013 № 30529/15.5-09 про розгляд заперечення висновки акту від 03.06.2013 № 1936/15.5-22/30996164 були визнані правомірними та залишені без змін (а.с. 52).

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013:

- № 0000361550/31058, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39 102, 00 грн. (а.с. 10);

- № 0000351550/31057, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 631, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15 316, 00 грн. (а.с. 11).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи. Таким чином, суд дійшов всиновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сумах від 19.06.2013 року № 0000361550/31058 та № 0000361550/31057, а також стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 630, 88 грн.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право на податковий кредит виникає в момент здійснення однієї з двох подій, які визначені вищевказаною нормою Податкового кодексу України, а підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

Відповідно до положень пунктів 200.1, 200.2, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Рондо" був укладений договір поставки від 13.07.2011 № 79/9-63-11, за яким ТОВ "Рондо" (постачальник) зобов"язалося передати у власність, а Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (покупець) прийняти і оплатити продукцію, кількісні та якісні характеристики якої викладені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (а.с. 53-54).

31.12.2012 між позивачем та ТОВ "Рондо" укладено Додаткову угоду № 1 та Додаткову угоду № 2 (а.с. 55, 56).

На підтвердження реальності проведення господарських операцій по вказаному договору позивачем надано: специфікації (а.с. 57-58);- видаткові накладні (а.с. 59-61, 70-72); податкові накладні: (а.с. 62-64, 72-74). Оплата товару підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 65,75,76), платіжними дорученнями: (а.с. 66, 67, 77).

Транспортування товару, згідно з умовами договору, здійснювалось постачальником за його рахунок.

Товар оприбутковано на склад та використано позивачем у господарській діяльності для виробництва сталі та металевих виробів, що є основними видами діяльності позивача, що підтверджується приходними ордерами на товари (а.с. 68-69) та картками складського обліку (а.с. 162, 163).

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки від 03.06.2013 № 1936/15.5-22/30996164 зазначено, що оскільки ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження фактичного виконання господарських операцій з ТОВ "Рондо", то фактичного отримання товару в лютому та березні 2013 року від зазначеного контрагента не відбувалося, а отже позивачем неправомірно включено вищевказані суми до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що вищезазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках акту відсутність товарно-транспортних накладних.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність первинних документів, що підтверджують транспортування продукції, як на доведення безтоварності укладених, договорів поставки між позивачем та вказаним вище контрагентом, суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення умовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вказані докази свідчать про реальність виконання господарських операцій, а також про фактичне отримання позивачем товару від ТОВ "Рондо" та відображення здійсненої господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сумах від 19.06.2013 року № 0000361550/31058 та № 0000361550/31057, а також стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 630, 88 грн.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2013р. по справі № 818/6134/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 05.11.2013 р.