Ухвала суду № 36085632, 12.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р.Справа № 820/6258/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013р. по справі № 820/6258/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма"

до Чугуївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма"( далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області( далі - відповідач) в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Харківській області № 0000042200 від 16.07.2013 року, № 0000052200 від 16.07.2013 року та № 0000062200 від 16.07.2013 року .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000042200 від 16.07.2013 року, № 0000052200 від 16.07.2013 року та № 0000062200 від 16.07.2013 року .

Стягнено з Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" (адреса: 63500, Харківська область, с.м.т. Чкаловське, вул. Польова, 1, код ЄДРПОУ 37525412) 1648 (одна тисяча шістсот сорок вісім) грн. 65 коп. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову .В іншій частині залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі направлення від 14.06.2013 року № 226, наказу від 14.06.2013 року № 297 , згідно з п. 78.1.11 п.78.1. ст..78. ст..82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" з питань взаємовідносин з ТОВ "Текоілресурс" за період з 01.01.2012 року по 30.04.2013 року, за результатами якої було складено акт № 4/20-29-22/37525412 від 02.07.2013 року про результати позапланової перевірки ТОВ "Граківські комбікорма" з питань взаємовідносин з ТОВ "Текоілресупс" за період з 01.01.2012 року по 30.04.2013 року.

На підставі акту відповідачем винесене податкове повідомлення № 0000042200 від 16.07.2013 року яким ТОВ "Граківські комбікорма" було зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 148540,00 гривень; № 0000052200 від 16.07.2013 року яким ТОВ "Граківські комбікорма" було визначено зобов'язання з ПДВ в розмірі 8463,00грн. в т. ч. штрафна (фінансова) санкція - 2821,00грн.; № 0000062200 від 16.07.2013 року - яким ТОВ "Граківські комбікорма" було зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 7862,00 гривні.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок, що висновки відповідача викладені в акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи. За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних правових актів індивідуальної дії.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Граківські комбікорма" та ТОВ "Текоілресурс" було укладено договір № 060212 від 06.02.2012р. на постачання соєвої макухи (сиродавленої) та олії соєвої.

На виконання умов договору ТОВ "Текоілресурс" відвантажено на адресу ТОВ "Граківські комбікорма" товар на загальну суму 617301,98 грн. та виписано відповідні видаткові накладні з лютого по серпень 2012р.; податкові накладні з лютого по серпень 2012р.; транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними з лютого по серпень 2012р.; платіжні доручення свідчать про оплату за товар, поставлений з боку ТОВ "Текоілресурс".

Відповідно до статуту ТОВ "Граківські комбікорма" одним з основних видів діяльності позивача є виробництво готових кормів для тварин, що також підтверджується довідкою Головного управління статистики у Харківській області.

Отже, в межах статутної діяльності позивачем товар - соєву макуху та олію соєву, що було придбано у ТОВ "Текоілресурс", в подальшому було використано у виробничому процесі із виготовлення комбікормів для тварин.

Підтвердженням використання сировини позивачем - ТОВ "Граківські комбікорма" при виготовленні комбікормів є рецепти на готову продукцію, затверджені підприємством - виробником та довідки про вироблення комбікормів і використання сировини на комбікормовому заводі за формою № 114.

Готову продукцію - комбікорм для тварин, який було виготовлено із соєвої макухи та олії соєвої, придбаних у ТОВ "Текоілресурс", позивачем було реалізовано згідно до договорів поставки СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", СТОВ "АГРОТРОН", ТОВ "ТВК "Слобода".

Реалізація готової продукції - комбікормів за вказаними договорами підтверджується договорами з покупцями, видатковими накладними та банківськими виписками, які свідчать про оплату на користь ТОВ "Граківські комбікорма" вартості цих комбікормів (копії договорів поставки, видаткових накладних та банківських виписок).

Таким чином, у ТОВ "Граківські комбікорма" в наявності є всі первинні документи, які підтверджують використання придбаного у ТОВ "Текоілресурс" товару у господарській діяльності, а отже висновки податкової інспекції щодо не реальності господарських операцій з придбання вказаного товару є необгрунтованими та не законними.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на судженнях про фіктивність діяльності ТОВ "Текоілресурс" та актів перевірок та неможливість проведення щодо нього зустрічних звірок.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки позивача не зазначено жодних доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно ст. 83 Податкового кодексу України наведено матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок, серед яких: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами. За приписами п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, що полягає в співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів, за результатами якого складається довідка. З цих підстав суд дійшов висновку, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагентів не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма".

Також, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або його контрагента, або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки відповідача викладені в акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи у цій частині і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013р. по справі № 820/6258/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2013 р.