Ухвала суду № 36084701, 14.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 р.Справа № 820/4176/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 820/4176/13-а

за позовом ТОВ фірми "Скорпіон-РП"

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 року адміністративний позов ТОВ «Скорпіон-РП» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у місті Харкові ДПС №0000680854 від 27.05.2011р. в частині основного платежу в розмірі - 220.660,00грн., в частині штрафу в розмірі - 55.165,00грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу , вважає, що постанова прийнята із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 26.04.2011р. по 26.05.2011 р. СДПІ проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Скорпіон-РП» (ідентифікаційний код - 23317544) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт №1521/23106/23317544 від 27.05.2011 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 362349 грн., а саме: за листопад 2009р. у сумі 20485 грн., за березень 2010р. у сумі 50998 грн., за квітень 2010р. у сумі 17 грн., за травень 2010р. у сумі 54029 грн., за червень 2010р. у сумі 421 грн., за липень 2010р. у сумі 382 грн., за серпень 2010р. у сумі 604 грн., за вересень 2010р. у сумі 178 грн., за жовтень 2010р. у сумі 5481 грн., за листопад 2010р. сумі 175387 грн., за грудень 2010р. у сумі 54367 грн.

На підставі висновків акту перевірки 27.05.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000680854 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 452.936,25 грн. (основний платіж - 362.349,00 грн., штраф - 90.587,25 грн.).

Підставою для зазначеного висновку слугувало твердження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», а саме: відображення в податковому обліку з ПДВ показників первинних документів, котрі складені в межах нікчемних правочинів, за господарськими операціями, котрі в дійсності не відбулись, безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, складених контрагентами за господарськими операціями, що в дійсності не відбулись, тобто мають ознаки нікчемних, що зумовило завищення податкового кредиту з ПДВ на 362.349,00 грн. і як, наслідок, заниження ПДВ до оплати в бюджет на 362349,00 грн., у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Спецтрубомонтаж» - на 220660,00 грн. При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження при прийнятті рішення у спірній частині, є виключно висновок складеного ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова акту перевірки діяльності контрагента позивача - ТОВ «Спецтрубомонтаж» №1212/1800/31939034 від 15.04.2011 р. з питань перевірки правильності та повноти обчислення податку на додану вартість з 01.03.2010 р. по 30.04.1010 р. та з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті здійснення ним правовідносин з вказаним контрагентом не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97 -ВР (далі Закон № 168/97 -ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 -ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 08.10.2010 р. між позивачем, ТОВ "Скорпіон-РП" (в якості замовника), та ТОВ "Спецтрубомонтаж" (в якості підрядника) було укладено договір підряду №08/10-2010, предметом якого є виконання комплексу робіт із благоустрою території на Полтавському олійноекстракційному заводі та комплексу робіт із благоустрою території на Бандурському олійноекстракційному заводі.

18.11.2010 р. між позивачем, ТОВ "Скорпіон-РП" (в якості замовника), та ТОВ "Спецтрубомонтаж" (в якості підрядника) було укладено договір підряду №18/11-2010, предметом якого є виконання комплексу робіт на Бандурському олійноекстракційному заводі.

22.11.2010 р. між позивачем, ТОВ "Скорпіон-РП" (в якості замовника), та ТОВ "Спецтрубомонтаж" (в якості підрядника) було укладено договір підряду №22/11-2010, предметом якого є виконання облаштування огорожі і установка воріт з оцинкованих металоконструкцій на Бандурському олійноекстракційному заводі.

Предметом даних правочинів є виконання будівельно-монтажних робіт, тобто здійснення господарської діяльності, яка в силу норм Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України "Про архітектурну діяльність", Закону України "Про основи містобудування" підлягала ліцензуванню.

До матеріалів справи позивачем надано ліцензію серії АВ № 490043, згідно з якою ТОВ "Спецтрубомонтаж" має право на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

В підтвердження виконання умов зазначених договорів, позивачем надані до суду виписані ТОВ "Спецтрубомонтаж" податкові накладні №721 від 30.11.2010 р. на суму 225.000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 37.500,00 грн.), №722 від 30.11.2010 р. на суму 818.370,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 136.395,00 грн.), №992 від 30.12.2010 р. на суму 169.770,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.295,00 грн.), №993 від 30.12.2010 р. на суму 110.820,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 18.470,00 грн.), копії проектно-кошторисної документації, а саме: відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, актів на витрачені при виконанні робіт матеріали.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями №2648 від 16.12.2010 р на суму 19950,00 грн., №18 від 17.01.2011 р. на суму 155420,00 грн., №2653 від 17.12.2010 р. на суму 268000,00 грн., №2610 від 09.12.2010 р. на суму 600000,00 грн., №19 від 17.01.2011 р. на суму 169770,00 грн., №273 від 15.03.2011 р. на суму 47800,00 грн., №262 від 20.05.2011 р. на суму 22000,00 грн., №20 від 17.01.2011 р. на суму 21020,00 грн.

З акту перевірки вбачається , що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін договору як платників ПДВ, відповідності спірних правочинам вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами СДПІ при проведенні перевірки не має.

ТОВ "Спецтрубомонтаж" на момент здійснення господарських операцій зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з актів перевірок вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ "Спецтрубомонтаж" мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту та сформовано валові витрати .

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ "Спецтрубомонтаж" правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти апеляційним судом встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та ТОВ "Спецтрубомонтаж" не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у місті Харкові ДПС №0000680854 від 27.05.2011р. не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 820/4176/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 21.10.2013р.