Ухвала суду № 36083815, 26.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 814/2747/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" - Торлопової Вікторії Олександрівни; представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - Гаргауна Ярослава Ігоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (в теперішній час Державна податкова інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року публічне акціонерне товариство "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" (далі ПАТ "МКХ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (у теперішній час Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 червня 2013 року №0002921504, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 15 307, 50 грн., в тому числі 10 203 грн. за основним платежем, та 5 101, 50 грн. за штрафними санкціями.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на безпідставність висновків ДПІ про нікчемність правочинів і завищення позивачем податкового кредиту.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що ненадходження до бюджету сум ПДВ від постачальників позивача унеможливлює повернення цих коштів позивачу в якості бюджетного відшкодування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0002921504, що було прийнято ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 04 червня 2013 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 13 травня по 17 травня 2013 року ДПІ здійснила документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "МКХ" від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01 січня 2013 року по 31 січня 2013 року, результати якої оформлено актом від 20 травня 2013 року №1418/15-419/00952114.

В своєму Акті податкова інспекція дійшла висновку, що ПАТ "МКХ" порушило п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України, наслідком чого стало завищення суми бюджетного відшкодування у лютому 2013 року на 10 203 грн.

Так, до податкового кредиту у січні 2013 року ПАТ "МКХ" було включено суми на підставі наданих ТОВ "Євробонус 2005" та ТОВ "К-В-С" податкових накладних.

ДПІ в Акті зазначила, що придбані ПАТ "МКХ" у вказаних постачальників товари (послуги) не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі Акту було прийняте оскаржуване податкове повідомленням-рішення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено правомірність формування податкового кредиту належними первинними документами, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.139.1.9 ст. 139, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва вказується, що наявність у позивача належним чином оформлених документів не є безумовною підставою для включення до податкового кредиту певних сум, так як відомості, які містяться в цих документах не відповідають дійсності.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно п.139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2012 року між ПАТ "МКХ" та ТОВ "Євробонус 2005" укладено договір перевезення вантажів №Т-11/5.

В підтвердження реальності цих господарських операцій позивачем надані товарно-транспортні накладні, транспортні замовлення, акти на виконані послуги, платіжні дорученнями та податкові накладні (а.с. 39-49).

Також, ПАТ "МКХ" придбавало у ТОВ "К-В-С" підшипники, що підтверджує видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжним дорученням (а.с. 50-55).

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Отже, з урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями щодо фіктивності здійснених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, спираючись лише на данні актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання ТОВ "Євробонус 2005" та ТОВ "К-В-С".

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: