Ухвала суду № 36083610, 12.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р. Справа № 9104/20868/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Старичі» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року по справі за позовом Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області до Комунального підприємства «Старичі» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

10 грудня 2010 року Державна податкова інспекція в Яворівському районі Львівської області звернулась в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Комунального підприємства «Старичі» в якому просила стягнути з відповідача 1895416,49грн. податкового боргу.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що відповідач був зобов'язаний подавати декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів у встановлені законом терміни. Таким чином, на момент звернення позивача до суду, за відповідачем рахувалась заборгованість по податку на прибуток в сумі - 1851065,43грн., по податку на додану вартість в сумі - 15060,06грн., по податку з доходів фізичних осіб - 3552грн., по збору за геологорозвідувальні роботи - 21354грн., по збору за спеціальне використання водних ресурсів - 4385грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з комунального підприємства «Старичі», код ЄДРПОУ 32599846, що зареєстроване за адресою: 81052, Львівська область, Яворівський район, с.Старичі, вул. Шевченка, 23, до бюджету податковий борг в сумі 1895416 (один мільйон вісімсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 49 копійок.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Старичі» подало апеляційну скаргу на неї, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що постанова Львівського окружного адміністративного суду є необґрунтованою внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права України та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до самостійно поданих декларацій з податку на прибуток за І-й квартал 2010 року, вхідний №15142 від 11 травня 2010 року, за І-ше півріччя 2010 року, вхідний №26391 від 04 серпня 2010 року, повідомлення-рішення від 21 жовтня 2010 року №0001812320/0 на суму 1847095грн., з яких 1231383грн. сума податкового зобов'язання за основним платежем, 615712 - штрафні (фінансові) санкції, з урахуванням залишку несплаченої пені по даному виду податку, невиплаченими залишались 1 851 065,43грн. заборгованості по податку на прибуток.

Згідно самостійно поданих уточнених розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 20 квітня 2010 року на суму 1282грн., від 20 травня 2010 року на суму 166грн., від 16 червня 2010 року на суму 44грн., від 20 липня 2010 року на суму 153грн., від 19 серпня 2010 року на суму 51грн., від 20 вересня 2010 року на суму 23грн., від 15 жовтня 2010 року на суму 209грн., податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2010 року №0000581600/0 на суму 9617,06грн., повідомлення рішення від 21 жовтня 2010 року №000182232/0 на суму 1110грн., з яких 740грн. за платежем податок на додану вартість, а 370грн. штрафних (фінансових) санкцій, та враховуючи залишок несплаченої пені по даному податку, відповідачу до сплати належить 15060,06грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 21 жовтня 2010 року №0016391700/0 відповідачу до сплати належить 3552грн., з яких 1184грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб, а 2368грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 21 жовтня 2010 року №0001842320/0 відповідачу до сплати належить 21354грн, з яких 13896грн. за платежем збір за геологорозвідувальні роботи та 7458грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 21 жовтня 2010 року №00018323320/0 відповідачу до сплати належить 4385грн., з яких 2583грн. за платежем збір за спеціальне використання водних ресурсів та 1802грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача складає 1895416,49грн.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до Державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно із п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючими органами відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно із статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку повністю задовольняючи адміністративний позов, так як відповідачем не оскаржувалось податкові повідомлення-рішення позивача, тому відповідно до законодавства України, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, вони вважаються узгодженими і підлягають до виконання.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 197, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Старичі» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року у справі № 2а-11780/10/1370 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя В.Я. Качмар

Суддя О.І. Мікула