Постанова № 36082889, 12.12.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6481/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Шапошника Р.Ф.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРМ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнанння протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КРМ" (далі- позивач, ТОВ "КРМ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0013672301/2008 від 07.12.2012, № 0001662202/623 від 27.03.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на безпідставність висновків перевіряючих про завищення податкового кредиту у розмірі 44722,00 грн, викладених в акті перевірки від 13.02.2013, оскільки податковий кредит сформовано в порядку, встановленому Податковим кодексом України, на підставі належним чином оформлених ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Стар Прайм" податкових накладних. Зазначав, що висновки перевіряючих про заниження податку на прибуток у розмірі 2300,00 грн, викладені в акті від 26.10.2012, є необґрунтованими, адже витрати з придбання послуг у ПП "Анві Продукт" у розмірі 10000,00 грн підтверджуються документально.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на врахування при проведенні перевірки позивача актів перевірок його контрагентів: акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стар Прайм" № 1342/22-9/37403093 від 18.05.2012, яким встановлено порушення цим товариством статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, та актів: "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Леда-Ком" № 800/22-317/37740565 від 06.09.2012, "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Анві Продукт" № 798/22-317/37106984 від 05.09.2012, № 75/22-03/37106984 від 23.03.2013, в яких зафіксовано відсутність у вказаних суб'єктів господарювання об'єктів оподаткування.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

14.09.2012 позивачем отримано запит Кременчуцької ОДПІ від 15.08.2012 з посиланням на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо надання пояснення та документального підтвердження господарських відносин із ПП "Анві Продукт" за жовтень 2011 року (а.с. 60 Т.2).

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Зміст цих норм вказує на те, що орган Державної податкової служби при оформленні та надісланні обов'язкового письмового запиту суб'єкту господарювання має зазначати, зокрема, підстави для надання відповідної інформації, вичерпний перелік яких встановлено законом.

При дослідженні змісту надісланого запиту від 15.08.2012 судом встановлено, що останній містить вимогу щодо надання пояснень та документів на підтвердження взаємовідносин позивача із контрагентом ПП "Анві Продукт" за жовтень 2011 року, натомість у ньому відсутні жодні посилання на підставу надання такої інформації платником податків.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відтак, запит Кременчуцької ОДПІ від 15.08.2012 не мав для позивача обов'язкового характеру у зв'язку з порушенням відповідачем вимог чинного законодавства щодо його змісту.

ТОВ "КРМ" листом від 21.09.2012 просило уточнити підстави надання документів (а.с. 61-62 Т.2), проте Кременчуцькою ОДПІ не вчинено заходів по приведенню запиту у відповідність до вимог закону.

Відповідно до частини 1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За приписами вказаних норм, при встановленні судом того, що запит Кременчуцької ОДПІ від 15.08.2012 обов'язкового характеру для позивача не мав, підстави для проведення перевірки позивача були відсутні.

Пунктами 79.2, 79.3 статті 79 Податкового кодексу України регламентовано, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Отже, перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку або вручення копії наказу та повідомлення про проведення перевірки.

Разом з тим, вимоги вказаних норм відповідачем не дотримані. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 відповідача зобов'язано надати належним чином завірені копії документів щодо підстав та порядку проведення перевірки, проте наказ № 2650 від 30.10.2012, повідомлення про проведення перевірки від 30.10.2012 та будь-яка інформація про направлення позивачу копії наказу, повідомлення та її документального підтвердження ним не представлена.

Таким чином, документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "КРМ" розпочато та проведено без вручення копії наказу та повідомлення про проведення перевірки.

30.10.2012-31.10.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "КРМ" з питань взаємовідносин з ПП "Анві Продукт" з 01.10.2011 по 31.12.2011.

За наслідками перевірки складено акт № 4531/22-209/33435247 від 31.10.2012 (а.с. 13-17 Т.1), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 2300,00 грн, пункту 198.1,198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 2000,00 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено:

податкове повідомлення-рішення № 0013682301/2007 від 07.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2500,00 грн, у тому числі 2000,00 грн - за основним платежем, 500,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013, визнано протиправним та скасовано вказане податкове повідомлення-рішення № 0013682301/2007 від 07.12.2012 (а.с.90-100 Т.2).

податкове повідомлення-рішення №0013672301/2008 від 07.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2300,00 грн.

Перевіряючи спірного повідомлення - рішення № 0013672301/2008 від 07.12.2012, суд крім вищевказаного, також виходить з наступного.

05.08.2011 між позивачем та ПП "Анві Продукт" укладено договір поставки №040811, згідно з яким ПП "Анві Продукт" зобов'язувалося поставити товар в асортименті, кількості та за ціною, визначеними у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а ТОВ "КРМ"-прийняти та оплатити товар (а.с.77 Т.1).

У видатковій накладній від 18.10.2011 визначено асортимент та загальну вартість товару (будівельних матеріалів) у розмірі 12000,00 грн, в тому числі ПДВ-2000,00 грн (а.с.78 Т.1).

18.10.2012 ПП "Анві Продукт" виписало податкову накладну на будівельні матеріали на загальну суму 12000,00 грн, в тому числі ПДВ-2000,00 грн (а.с.74 Т.1).

Оплата за отриманий товар проведена із рахункового рахунку позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням та банківською випискою (а.с. 89 Т.1).

Перевезення придбаного товару (будівельних матеріалів) здійснювалося ТОВ "КРМ", що підтверджується договором позички транспортного засобу (а.с. 38 Т.2).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що отриманий товар в подальшому використаний при проведенні робіт по прокладанню зовнішніх мереж теплопостачання та водопостачання у 9-поверховому житловому будинку № 6 в мікрорайоні 278 у м.Кременчуці за договором підряду з ТОВ "АКБ-Лінк" від 06.09.2011, згідно з якими позивач виступав підрядником (а.с. 125-128 Т.1), що також підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 110 Т.1). Використані при проведенні підрядних робіт матеріали списувались за актом на списання матеріальних цінностей, копія якого долучено до справи (а.с. 71 Т.1).

Судом встановлено, що операції з придбання та використання у господарській діяльності будівельних матеріалів відображені у бухгалтерському обліку (а.с. 90-91 Т.1).

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В ході судового розгляду не встановлено порушення позивачем вказаних правових норм при обліку господарських операцій з ПП "Анві Продукт", а тому суд вважає доведеним факт правомірного відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання товарів у ПП "Анві Продукт" та неправомірного донарахування відповідачем податку на прибуток у розмірі 2300,00 грн.

Крім того, судом враховано, що у справі № 2а-816/2719/13 Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0013682301/2007 від 07.12.2012, яке винесено у зв'язку зі встановленням Кременчуцькою ОДПІ завищення позивачем податку на додану вартість за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ПП "Анві Продукт" на підставі договору поставки №040811 від 05.08.2011.

Під час судового розгляду вищезазначеної справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про доведеність правомірного відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання товарів у ПП "Анві Продукт".

Оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення № 0001662202 від 27.03.2013, суд виходить з наступного.

12.02.2013-13.02.2013 Кременчуцькою ОДПІ на підставі направлень № 827/000827, № 828/000828, постанови слідчого з ОВС ВРКС СУ ДПС у Полтавській області проведено перевірку ТОВ "КРМ" по взаємовідносинах з ТОВ "Продсервіс 2012", ТОВ "Самі груп", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Всеукраїнська творча спілка", ПП "Анві продукт", ТОВ "Арвет", ТОВ "Стар Прайм", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ПП "Дан Кремінь", ТОВ "Чєнгун", ТОВ "Економ Ресурс", ТОВ "Імпекс Продгарант", ТОВ "Верес груп", ТОВ "Спецпродсервіс", ТОВ "ПГ "Інтєксторг", ТОВ "Реал Інвест".

За змісту постанови слідчого суд вбачає, що призначалось проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом не встановлено виконання відповідачем обов'язкових приписів наведених норм Податкового кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 відповідача зобов'язано надати належним чином завірені копії документів щодо підстав та порядку проведення перевірки, проте будь-яка інформації про вручення позивачу копії наказу, направлення та її документального підтвердження ним не представлена.

Зі змісту акту перевірки № 359/22.4-09/33435247 від 13.02.2013 (сторінка 2-3 акту перевірки) суд вбачає, що копія наказу та направлення позивачу не вручалися у зв'язку з перебуванням директора/головного бухгалтера у відпустці, перевірку фактично проведено за місцезнаходженням відповідача, на підставі лише баз даних податкової служби, без дослідження первинних документів.

Таким чином, документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "КРМ" розпочато та проведено всупереч положенням чинного законодавства, без пред'явлення або надіслання платнику податку наказу про проведення перевірки та направлення на її проведення.

За результатами перевірки складено акт № 359/22.4-09/33435247 від 13.02.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 201.1 статті 201, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у розмірі 44722,00 грн, при обліку господарських операцій з ТОВ "Леда-Ком", ТОВ Стар Прайм", ПП "Анві Продукт" (а.с.19-27 Т.1).

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001662202/623 від 27.03.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67083,00 грн, у тому числі 44722,00 грн -за основним платежем, 22361,00 грн - за штрафними санкціями.

Оцінюючи правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення, суд крім вищевказаного, виходить з наступного.

Судом з'ясовано, що між позивачем та ТОВ "Стар Прайм" укладено договір підряду № 02/08 від 02.08.2011, відповідно до якого ТОВ "Стар Прайм" зобов'язувався виконати роботи по виготовленню та монтажу вузлів технологічних трубопроводів, металоконструкцій; монтажу та ремонту електрообладнання; газоспоживного обладнання, пуско-налагоджувальні роботи; інші роботи, а позивач- прийняти та оплатити отримані послуги (а.с.29-30 Т.1), договір поставки № 18/08 від 18.08.2011, згідно з яким ТОВ "Стар Прайм" зобов'язувався поставити, а ТОВ "КРМ"-прийняти й оплатити товар (а.с.31 Т.1).

Також в ході судового розгляду встановлено, що між позивачем та ТОВ "Леда-Ком" укладено договір підряду № 01/0312 (а.с. 231 Т.1), договір поставки № 02/0412 від 02.04.2012 (а.с. 230 Т.1).

Представником позивача надано суду первинні документи на підтвердження укладення, виконання вказаних договорів та відображення цих операцій у бухгалтерському обліку.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2011 року-лютий 2012 року, квітень, червень 2012 року податку на додану вартість на загальну суму 44722,00 грн здійснено ТОВ "КРМ" на підставі виписаних ТОВ "Стар Прайм", ТОВ Леда-Ком" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Накладні містять адресу місцезнаходження продавця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Стар Прайм", ТОВ Леда-Ком" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за серпень 2011 року-лютий 2012 року, квітень, червень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 44722,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Вимоги вказаних норм Порядку відповідачем не дотримані. Викладення в актах перевірки № 359/22.4-09/33435247 від 13.02.2013, № 4531/22-209/33435247 від 31.10.2012 допущених ТОВ "КРМ" порушень приписів Податкового кодексу України проведено ревізором без посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Зауважень щодо оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем проведено оприбуткування придбаних у ТОВ "Стар Прайм", ТОВ Леда-Ком", ПП "Анві Продукт" послуг та товарів, та правильності відображення господарської операції в бухгалтерському обліку акт перевірки не містить.

Зі змісту актів перевірок № 359/22.4-09/33435247 від 13.02.2013, № 4531/22-209/33435247 від 31.10.2012 судом встановлено, що висновки в обох випадках ґрунтуються лише на урахуванні ревізором висновків актів контрагентів позивача - "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стар Прайм" № 1342/22-9/37403093 від 18.05.2012, "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Анві Продукт" № 798/22-317/37106984 від 05.09.2012, № 75/22-03/37106984 від 23.03.2013, "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Леда-Ком" № 800/22-317/37740565 від 06.09.2012.

Проте Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Таким чином, судження податкового органу відносно правильності або неправильності декларування та сплати платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки мають зазначатись лише обставини, котрі зумовили її непроведення.

Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Отже, платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Ця позиція відповідає практиці Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на зазначені акти про неможливість проведення перевірок контрагентів позивача як на доказ правомірності податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності спірних податкових повідомлень- рішень відповідачем не представлено.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позову майнового характеру визначена 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем заявлено майнову вимогу - про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До позовної заяви додано квитанцію № 85 від 11.11.2013 про сплату судового збору у розмірі 172,05 грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

З огляду на наведене, понесені позивачем судові витрати у розмірі 172,05 грн підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КРМ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0013672301/2008 від 07 грудня 2012 року, № 0001662202/623 від 27 березня 2013 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (реєстраційний номер облікової картки 38742715, місцезнаходження вулиця Красіна, 76, місто Кременчук, Полтавська область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРМ" (реєстраційний номер облікової картки 33435247, місцезнаходження вулиця Київська, 3, місто Кременчук, Полтавська область) витрати у вигляді судового збору у розмірі 172 (сто сімдесят дві) гривні 5 (п'ять) копійок, сплачені відповідно до квитанції № 85 від 11 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2013 року.

Суддя С.М. Серга