Рішення № 36082005, 09.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" грудня 2013 р. Справа № 911/4001/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс», м. Біла Церква

про стягнення 40 331,59 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Боровський М.Є. - предст., дов. б/н від 14.10.2012р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» про стягнення 40 331,59 грн. заборгованості Договором оренди № 054/12 від 30.03.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2013 р. у справі №911/4001/13 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.11.2013 р.

Ухвалою суду від 25.11.2013р. було відкладено розгляд справи на 09.12.2013р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 09.12.2013р. позивач в усних поясненнях позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засіданні був повідомлений належним чином, письмового відзиву на позов та інших витребуваних судом документів, не подав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

09.12.2013р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

30 березня 2012р. між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старкс» (орендар) був укладений Договір оренди № 054/12, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (об'єкт оренди) загальною площею 173,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Кам'янець - Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 1

Відповідно до п. 2.1. Договору, передача об'єкту оренди у користування орендаря здійснюється протягом двох робочих днів з дня укладення цього Договору та оформлюється актом приймання-передачі об'єкта оренди, який з моменту підписання уповноваженими особами та скріплення відбитками печаток сторін ( у випадку їх наявності) є невід'ємною частиною цього Договору. В акті приймання-передачі об'єкта оренди вказується технічний стан приміщення, характеристика об'єкта оренди на момент передачі майна орендарю.

Згідно з Актом здачі-приймання орендованого майна від 30.03.2012р. до Договору, складеним, підписаним і затвердженим уповноваженими представниками сторін, орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування частину нежилого приміщення загальною площею 173, 4 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Кам'янець - Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 1.

Відповідно до п. 8.1. договір був укладений строком на один рік і діяв до 31.03.2013р.

Доказів пролонгації даного договору сторонами не надано.

Згідно з п. 3.1. Договору, за користуванням об'єкт оренди орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату у розмірі 44 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 7.33 грн. за один квадратний метр орендованої площі, відкориговану на накопичений індекс інфляції.

Загальний розмір орендної плати за один місяць складає 7629,6 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1271,6 грн., відкоригований на накопичений індекс інфляції.

Приписами п. 3.4. передбачено, що внесення орендних платежів проводиться щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним шляхом перерахування суми коштів на поточний рахунок орендодавця.

За словами позивача, відповідач не в повному обсязі вніс орендну плату за користування майном, у зв'язку з чим за період листопад-грудень 2012р.,січень-березень 2013р. за останнім утворилась заборгованість станом на день подачі позову в розмірі 37 744,70 грн.

Листом № 04.201-186/67-7696 від 12.04.2013р., який був направлений на адресу відповідача, позивач просив погасити наявну заборгованість по орендній платі у найкоротші терміни.

У відповідь на даний лист, відповідачем позивачу було направлено повідомлення № 1499 від 20.05.2013р., у якому зазначено, що на даний час розрахункові рахунки ТОВ «Старкс» арештовані, у зв'язку з чим відповідач гарантував погашення заборгованості після зняття арешту з розрахункових рахунків та надходженням на них коштів за реалізовану продукцію.

Проте, як зазначає позивач, на даний час заборгованість у розмірі 37 744,70 грн. і досі залишається несплаченою.

Згідно з частиною шостою ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини першої та п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зважаючи на те, що відповідач у встановлені договором строки орендні платежі не вніс, доказів оплати суду не надав, вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, вимога про стягнення 37 744,70 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2586,89 грн.

Відповідно до п. 7.6. Договору, за порушення строку сплати орендної плати, що визначений у п. 3.4. цього Договору, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно внесеної суми за кожний день затримки його виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, часткових проплат відповідача встановив, що заявлена до стягнення пеня нарахована по кожному рахунку окремо, однак за листопад 2012р. та грудень 2012р. була нарахована з перевищенням шестимісячного строку нарахування встановленому п. 6. ст. 232 ГК України, у зв'язку з чим підлягає частковому задоволенню в сумі визначеній судом 2481,07 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 37 744,70 грн. боргу та 2481,07 грн. пені. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 17, код ЄДРПОУ 37117493) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) 37 744 (тридцять сім тисяч сімсот сорок чотири) грн. 70 коп. боргу, 2481 (дві тисячі вісімдесят одну) грн. 07 коп. та 1715 (одну тисячу сімсот п'ятнадцять) грн. 99 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 17.12.2013р.

Суддя Щоткін О.В.