Рішення № 36076802, 20.11.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

20.11.2013

Справа № 521/15445/13-ц

Провадження № 2/521/6476/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 р. Малиновський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.,

при секретарях Чайковській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал» звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми позики і нарахованих на неї процентів за неправомірне користування у загальному розмірі 7761 гривеня 39 копійок. В обґрунтування своїх позовних вимог, ТОВ «Арсенал» посилається на укладення 04 червня 2009 року з ОСОБА_1 договору про надання безпроцентної позики, на виконання якого відповідач, згідно видаткового касового ордера №456 від 05.06.2009 року, взяв з каси позивача в борг суму в розмірі 7700 гривень, прийнявши на себе зобовязання згідно п. 3.1. договору, повернути розмір позики 30 червня 2009 року. Позивач посилається на те, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення боргу (позики), однак відповідач ухиляється від виконання грошових зобовязань, та суму боргу не повертає. Оскільки відповідач не повернув позивачу суму позики у встановлений строк, він повинен сплатити останньому проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами у сумі 3% річних за період з наступного дня після закінчення строку для повернення позики (з 01.07.2009 р.) до дня складання даної позовної заяви (до 15.10.2009 р.) включно. Розмір процентів за неправомірне на думку позивача користування чужими коштами визначено у відповідному розрахунку і становить 61 гривню 39 копійок.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання безпроцентної позики від 04 червня 2009 року, згідно якого позивач позикодавець ТОВ «Арсенал» передав позичальникові ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 7700 гривень.

Згідно умов п. 3.1. договору, позичальник був зобовязаний повернути основну суму позики 30.06.2009 р. Проте відповідач на час вирішення справи суму заборгованості не повернув.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Як вбачається з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт одержання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7700 гривень з каси ТОВ «Арсенал» підтверджується відповідним касовим ордером № 456 від 05 червня 2009 року.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Будь-які докази виконання відповідачем належних йому згідно умов договору зобовязань, що передбачені нормами ст. 545 ЦК України, відсутні.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути основну суму боргу в розмірі 7700 гривень та суму неустойки у розмірі 3% річних в розмірі 61 гривню 39 копійок.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 169, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. 522, 526, 530, 532, 545, 549, 610, 611, 625, 1046-1050 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» (67800, Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Одеська, 8, код ЄДРПОУ 25052251, р/р 26003035666200 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 7700 гривень суму основного боргу, 61 гривню 39 копійок 3 % річних, 77 гривень 61 копійку сплаченого державного мита, 120 гривень 00 копійок витрат на ІТЗ, а всього стягнути 7959 (Сім тисяч девятсот пятдесят девять) гривень 39 копійок.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: