МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 521/3733/13 ц
Пр. № 2/521/3906/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2013 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі Луньовій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення витрат на поховання,
встановив:
У березні 2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, з урахуванням уточнень посилався на те, що він та відповідачі є рідними братами. Зазначав, що 10.03.2010р. померла їх рідна матір ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Усі брати, як спадкоємці першої черги за законом, в установлений законом строк прийняли спадщину і кожному з них було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. При цьому позивач вказував на те, що спадщину прийняли вони з братами утрьох, але витрати на поховання матері поніс він один. Стверджував, що на поховання матері, він витратив 22377,00 грн., а саме придбав: сукню - 200,00 грн., туфлі - 100,00 грн., сорочку 50,00 грн., натільну білизну 150,00 грн., платок -25,00 грн., тюль для покривала -100,00 грн., килимову доріжку -145,00 грн., рушники 50 шт. -75,00 грн., а також поніс витрати на копання могили 870,00 грн., на похорону музику - 320,00 грн., на придбання труни 670,00 грн., витрати за послуги носильщиків - 400,00 грн., на придбання вінків -185,00 грн., на найм катафалки 600,00 грн., та на придбання надгробного памятника -15000,00 грн. Посилаючись на вимоги ст.1232 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь витрати на поховання та на придбання, художнє оформлення і установку надгробного памятника в сумі 20918,00 грн.
Представник позивача, діюча за довіреністю від 30.09.2011р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с.12).
Відповідачі та їх представник, діючий за довіреностями від 07.06.2011р. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, але при цьому не заперечували того факту, що позивачем було витрачено 3385,00 грн. на ритуальні послуги та 2300,00 грн. на поминальний обід. (а.с.53).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главою 84 книги шостої Цивільного Кодексу України. Тому при ухваленні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права та відшкодування збитків.
Відповідно до ст.1232 ЦК України спадкоємці зобовязані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2, та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 є рідними братами, рідною матірю яких була ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.7).
29.03.1980р. Саратским райЗАГС Одеської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу (а.с.91).
Останній рік перед смертю, ОСОБА_5 проживала разом з сімєю позивача в м. Первомайськ, Миколаївської області.
10.03.2010р. ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.5).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді ізольованої квартири №122, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 72, яка належала померлій на праві власності на підставі договору дарування від 24.09.1997р.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її рідні діти: ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4, які своєчасно прийняли спадщину, шляхом звернення у встановлений законом строк до Третьої одеської державної нотаріальної контори, де кожному з них було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину спадкового майна від 12.10.2010р. (а.с. 6).
Відповідно до довідки Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області від 25.07.2013р. № 4110 позивачем 06.04.2010р. була отримана допомога на поховання ОСОБА_5 в розмірі двох пенсій у сумі 4190,54 грн. (а.с.56).
В ході розгляду справи було встановлено, що організацією похорон ОСОБА_5 займався позивач, який за його твердженням витратив на все 22377,00 грн. (а.с.57-58)
Судом встановлено, що позивачем було витрачено на ритуальні послуги 3385,00 грн., а саме: на придбання тюлі для покривала, вартістю 100,00 грн., килимової доріжки, вартістю 145,00 грн.; рушників 50 шт. на суму 75,00 грн.; копання могили в сумі 870,00 грн.; витрати на похорону музику в сумі 320,00 грн.; витрати на придбання труни в сумі 670,00 грн.; витрати на оплату послуг носильщиків в сумі 400,00 грн.; витрати на придбання вінків в сумі 185,00 грн.; витрати на оплату катафалки в сумі 600,00 грн., що підтверджуються квитанцією від 12.03.2010р. (а.с.8).
Крім того, в судовому засіданні представник позивача стверджувала, що позивачем також було витрачено 845,00 грн. на придбання одягу для покійної, а саме: сукня, вартістю 200,00 грн.; туфлі, вартістю 100,00 грн.; сорочка, вартістю 50,00 грн.; натільна білизна, вартістю 150,00 грн.; та платок, вартістю 25,00 грн.; 2300,00 грн. на поминальний обід та 24000,00 на придбання, установку та художнє оформлення надгробного памятника.
Відповідачі в судовому засіданні визнали факт того, що позивачем було витрачено 3385,00 грн. на ритуальні послуги, та 2300,00 грн. на придбання продуктів на поминальний обід, який проводився у домі позивача, але не визнали факту придбання одягу для похорон спадкодавця на суму 845,00 грн., проведення поминальних обідів в кафе-барі на суму 5405,50 грн. (а.с.13,), та на придбання, установку та художнє оформлення надгробного памятника для покійної в розмірі 24000,00 грн..
Стверджували, що одяг для проведення похорон позивач не купував, оскільки він був придбаний матірю за життя, цей одяг вони привезли на похорони, і саме в цей одяг покійна була одягнуто.
Заперечували проти того, що позивач придбав надгробний памятник для покійної за 24000,00 грн., посилаючись на те, що в тому населеному пункті де похоронена їх мати не має таких цін на виготовлення та установку надгробного памятника, а квитанції, які надав позивач не відповідають дійсності.
Крім того, відповідачів зазначали, що позивач не погоджував з ними вартість придбання надгробного памятника, зробив це з власної ініціативи, тому на їх думку вказані витрати вони не можуть віднести до розумних витрат, оскільки вони є людьми похилого віку, не працюють, є пенсіонерами, та отримають невелику пенсію.
В ході розгляду справи представник відповідачів надав суду довідку про вартість аналогічного надгробного памятника, який було замовлено ними та виготовлено в тому ж населеному пункті де похоронена їх мати, для її чоловіка ОСОБА_7 та квитанцію про оплату ними вартості цього памятника в розмірі 2900,00 грн.(а.с.88).
На думку суду, виходячи з того, що сторони є людьми похилого віку, пенсіонери, не працюють, отримують невелику пенсію та хворіють, витрати позивача на придбання надгробного памятника в розмірі 24000,00 грн. не можна віднести до розумних.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково і з відповідачів на користь позивача за мінусом отриманої останнім допомоги на поховання в сумі 4190,54грн., слід стягнути в рівних частках витрати, які були витрачені ним на поховання матері сторін, а саме: витрати на ритуальні послуги в сумі 3385,00грн.; витрати на придбання продуктів харчування для поминального обіду в сумі 2300,00грн. та на придбання надгробного памятника в сумі 2900,00грн., тобто по 1464,82 грн. з кожного ( 8585,00 - 4190,54 = 4394,46: 3 = 1464,82 грн.)
При цьому, суд не приймає до уваги розписки, які викладені від імені завідуючого кафе-баром ОСОБА_8 про те, що позивачем за поминальний обід 12.03.2010р. було сплачено 3147,50 грн., а за поминальний обід 09.03.2011р. - 2258,00 грн., оскільки в судовому засіданні вказані факти були спростовані відповідачами, а також було встановлено, що поминальні обіди в кафе-барі не проводилися.
Крім того, у цих розписках відсутній підпис особи ОСОБА_8 про отримання коштів (а.с.13, 62).
Оскільки відповідачі визнали факт того, що позивач поніс витрати на ритуальні послуги в розмірі 3385,00 грн., та на придбання продуктів для проведення поминального обіду у нього дома, в розмірі 2300,00 грн., то суд вважає, що дані обставини відповідно до ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
Суд вважає, що оскільки позивачем не було надано платіжних документів, які б підтверджували придбання одягу для покійної, то позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.
Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, заявлених позивачем відповідно до позовної заяви, яка була надана суду в судовому засіданні 07.08.2013р.
Судовий збір по справі складає 229,40грн., які повністю сплачено позивачем при зверненні до суду.
На підставі ст.ст.15, 16, 1232 ЦК України керуючись ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення витрат на поховання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 витрати на поховання спадкодавця ОСОБА_5, яка померла 10.03.2010 року, в розмірі 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 витрати на поховання спадкодавця ОСОБА_5, яка померла 10.03.2010 року, в розмірі 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 82 копійки.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: О.М. Сегеда
Судове рішення № 36076803, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 521/3733/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: