Постанова № 36071241, 16.12.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

262/8359/13-а

2-а/262/281/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року суддя Пролетарського районного суду міста Донецька Любенок Л.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради про визнання неправомірною бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо не нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И В :

3 грудня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради. Посилається на те, що вона має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з січня 2013 року в розмірі 130 грн. на місяць. Але така сума не відповідає чинному законодавству, оскільки щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення ст. 15 ЗУ Про державну допомогу сім'ям з дітьми їй мали б виплатити у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Позивач зверталася з заявою до УПСЗН з проханням про проведення перерахування допомоги, однак їй було відмовлено. Просить визнати такі дії відповідача неправомірними та зобовязати провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною відповідно до положень закону, з 01 січня 2013 року до досягнення ним трирічного віку.

Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобовязання УПСЗН провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною з 1 січня 2013 року по 02 червня 2013 року залишено без розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради надав заперечення, зміст яких зводиться до того, що позивач не використала своє право звернутись до ОСОБА_2 із заявою про перерахунок допомоги по догляду за дитиною. Наголошує на тому, що ОСОБА_2 не є розпорядником бюджетних коштів, а тому відповідачем у справі має бути Кабінет Міністрів України.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вважаю, що наявні матеріали є достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження.

Відповідачем допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу була нарахована та виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми.

Однак суд вважає такі дії неправомірними з таких підстав.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII Про державну допомогу сімям з дітьми (далі Закон № 2811-XII), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-III Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (далі Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-XII та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40 - 44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40 - 44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу III Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-XII.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI Про Державний бюджет України на 2009 рік та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI Про Державний бюджет України на 2010 рік (далі по тексту - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Законом України Про Державний бюджет на 2012 рік, Законом України Про Державний бюджет на 2013 рік, не встановлювався інший, ніж у Законі № 2240-ІІІ розмір допомоги, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року було затверджено саме на виконання Закону № 2811-ХІІ, тому застосовувати зазначену Постанову КМУ до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному випадку поширюються норми спеціального Закону № 2240-ІІІ, а саме ст. 43, згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.

При застосуванні норм матеріального права у даних правовідносинах суд враховує позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 25 грудня 2012 року в справі №21-410а12.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зазначені вище обставини спростовують доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову та дають суду підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною за період з 3 червня 2013 року по день винесення рішення судом, тобто по 16 грудня 2013 року.

Проте, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати допомогу до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки не можуть бути захищені права та інтереси особи, які не порушені.

У відповідності з положеннями ст. 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого в доход держави судового збору в сумі 68,82 гривень належить стягнути з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради про визнання неправомірною бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо не нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради щодо недоплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 3 червня 2013 року по 16.12.2013 року у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом та з урахуванням виплачених сум.

У решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Д. Любенок

16.12.2013