Постанова № 36067226, 04.12.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/5828/13-а

Провадження № 2-а/116/313/13

04.12.2013 року м.. Сімферополь

Сімферопольський районний суд АР Крим у складі

головуючого судді Берберова Д.М.,

при секретарі Аблаєві С.С.,

за участю: - представника позивача ОСОБА_1;

-Представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Сімферопольського району АР Крим, про визнання протиправним відмови та спонукання до виконання певних дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, який також діє як законний представник ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 сільської ради Сімферопольського району АР Крим, відповідно до якого просить визнати протиправною відмову в надані дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі в частині землеустрою і права власності на земельну ділянку ОСОБА_4, розташованої за адресою: АР Крим, с. Мирне, пров. Маленький, 1, площею 0,09 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, а також зобовязати відповідача надати дозвіл на розробку технічної документації. Позов мотивований тим, що спірна земельна ділянка належала ОСОБА_4, про що є відповідний запис у по-господарчих книгах, та позивач звернувся до сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АР Крим, с. Мирне, пров. Маленький, 1, площею 0,09 га., проте йому було необґрунтовано відмовлено, у звязку з чим він був вимушений звернутись до суду з захистом порушеного права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позові. Наполягав на тому, що спірна земельна ділянка надавалась саме ОСОБА_4, та відповідач необґрунтовано відмовив позивачам в наданні дозволу на розробку технічної документації.

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради Сімферопольського району АР Крим ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Зазначила, що спірна земельна ділянка ніколи не належала ОСОБА_4, та, крім того, на спірної земельної ділянці розташовано домоволодіння, власником якого є не ОСОБА_4 або ОСОБА_3, а інша людина.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 23.05.2013 року за № 549/02-14 на імя ОСОБА_1 було повідомлено, що ОСОБА_5 сільська рада Сімферопольського району АР Крим розглянула заяву про надання дозволу на розробку технічної документації по встановленню меж земельної ділянки, площею 0,09 га. ОСОБА_4 в с. Мирне, пров. Маленький, 1, та йому було відмовлено.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, та в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 Закону).

Ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що сільські, селищні, міські, районні в місті, районні, обласні ради проводять свою роботу сесійно. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні й інші акти у формі рішень, що доводяться до відома населення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону).

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

На час розгляду спору порядок регулювання земельних відносин встановлені у Земельному кодексі України ( далі ЗК України).

Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.

Відповідно до ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови Земельний кодекс України.

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку що ОСОБА_5 сільська рада діяла у межах свої компетенції.

Оскільки позивачі не довели суду, що вони мають право на спірну земельну ділянку, на якої розташований будинок, власником якого є інша, а ніж позивачі, особа, то у позивачів не виникло жодного права на земельну ділянку, розташовану за адресою: АР Крим, с. Мирне, пров. Маленький, 1, площею 0,09 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Посилання на виписку з земельно-кадастрової книги ОСОБА_5 сільської ради від 20.06.2006 року № 2538, не є правовою підставою для висновку про законне землекористування.

Як вбачається з посвідчення № 75, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є недієздатним, у звязку з чим його опікуном було призначено ОСОБА_3. Доводи позивача щодо того, що земельна ділянка та все що на неї розташовано з 1969 року належить ОСОБА_4, та те, що він цім реально користувався, нічим обєктивно не підтверджено.

Також, відповідно до положень Земельного кодексу 1970 року та Земельного кодексу України 1992 року була пряма заборона використання земельної ділянки без відведення її в натурі на місцевості, та до 1991 року земля перебувала виключно у власності держави.

Крім того, відповідно до інвентарної справи на домоволодіння, розташоване за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, с. Мирне, пров. Маленький, 1, та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо обєкта нерухомого майна, вбачається, що на спірної земельної ділянці розташовано домоволодіння, власником якого є інші особи, у звязку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 158-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Сімферопольського району АР Крим, про визнання протиправним відмови та спонукання до виконання певних дій залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивною частини), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови оформлений і підписаний суддею 06.12.2013 року.

Суддя