Ухвала суду № 36062611, 11.12.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/6884/13-ц Головуючий у 1-й інст. Загуменнова Н.М.

Категорія 2 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Заполовського В.Й.,

при секретарі судового засідання: Капустинській Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання права власності на спадкове майно

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та заявою ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Коростенської міської ради. Просив визнати позивача власником спадкового майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4. Однак, за життя вона не зареєструвала право власності на житловий будинок, тому нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк у зв'язку з тим, що не є родичем померлої та про факт смерті дізнався лише в грудні 2012 року.

ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду із заявою про приєднання до апеляційної скарги. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі та заяві про приєднання до апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ( а.с.5).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2012 року за ОСОБА_4 було визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.4), однак вона не зареєструвала право власності на будинок.

За життя, а саме 17 лютого 2012 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким житловий будинок АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 Заповіт зареєстровано в спадковому реєстрі згідно витягу № 29647731 від 17 лютого 2012 року. Даних про те, що цей заповіт змінено чи скасовано суду не надано (а.с.6).

Відповідно до частини 1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Із матеріалів справи не вбачається, що позивач та спадкодавець постійно проживали разом на час відкриття спадщини.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №35278357 від 07 жовтня 2013 року (а.с.15) та довідки №604/01-16 від 25 жовтня 2013 року, наданої Коростенською міською державною нотаріальною конторою Житомирської області (а.с.19), слідує, що позивач із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 в нотаріальну контору не звертався, спадкова справа не заводилась.

Відповідно до частини 1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач пропустив строк на подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, а отже вважається таким, що не прийняв її, а тому відсутні підстави для визнання права власності за ним.

Доводи апеляційної скарги відносно існування перешкод для оформлення спадкових прав позивача у нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючих документів щодо належності спірного будинку спадкодавцеві та пропущення строку для прийняття спадщини не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при прийнятті заяви про прийняття спадщини нотаріус не перевіряє наявність спадкового майна та його належність спадкодавцю, та позивач із вимогою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до суду не звертався, а суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом, право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною першою ст.1266 ЦК України передбачено, що внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

ОСОБА_3 є внуком ОСОБА_4 (а.с.36,38), батько якого помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.37).

З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що права органу місцевого самоврядування не порушені.

Таким чином, рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та заяву ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги відхилити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: