Ухвала суду № 36060674, 10.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 876/5791/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Клюби В.В., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Микитин І.В.,

представників позивача Шарана Р.П.,

представників відповідача Гладій О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за його позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Львові Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Львові Державної податкової служби України (далі - СДПІ) № 0000680803 від 24.12.2012 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 75522,58 грн. за порушення п.п. 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95), стягнувши із Державного бюджету України на його користь судовий збір.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі № 813/223/13-а у задоволені позову було відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ просило зазначену постанову суду першої інстанції скасувати і ухвалити нову про задоволення його позовних вимог. У обґрунтуванні апеляційної скарги посилається на п. 12 ст. 3 Закону № 265/95, яким визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, передбаченому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені у такому обліку.

Апелянт зазначає, що даний пункт передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, та не містить імперативного припису щодо обов'язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації. А тому вважає, що відсутність накладних на товар, що реалізується в магазині «Барвінок» безпосередньо в торговому підрозділі не є порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів.

Документи, які вимагав відповідач, були в наявності та знаходились в офісі товариства по вул. Городоцькій, 359 у м. Львові, однак відповідач не звертався до нього із письмовою вимогою про надання первинних документів. Перевірка проводилась фактично протягом одного неповного робочого дня, у зв'язку з цим, технічно не можливо було надати документи, які необхідні були для перевірки.

Крім того, апелянт зазначає, що судом не досліджено та не відображено в прийнятому рішенні застосування штрафних санкцій за порушення п. 1 ст. 17 Закону № 265/95, незважаючи, що таке порушення відображено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду підтримав апеляційні вимоги, просив скасувати оскаржуване судове рішення та задовольнити позов ТОВ.

Представник відповідача у судовому засіданні обґрунтованість доводів апелянтів заперечила, просила залишити оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ, суд першої інстанції виходив із того, що у ході проведеної СДПІ перевірки магазину позивача контролюючим органом було встановлено порушення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, а саме встановлено необлікований у встановленому законом порядку товар на суму 37 780,79 грн. згідно з додатком № 3 до акту перевірки без наявності прихідних накладних.

Також податковим органом було виявлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 20,10 грн.

На підставі складеного акту перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000680803 від 24.12.2012 року, яким застосовано до ТОВ штрафні (фінансові) санкції в сумі 75 522,58 грн.

Виходячи з приписів п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону № 265/95, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (далі - Закон № 996-XIV), Податкового кодексу України суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки чинним законодавством передбачено обов'язок платника податків представити під час проведення перевірки на вимогу податкового органу первинні бухгалтерські документи на наявні товарно-матеріальні цінності, то ТОВ зобов'язано було надати таку документацію або ж узгодити із податковим органом порядок та строк її надання, а не вказувати перевіряючим, що такі документи не можуть бути надані, оскільки вони знаходяться в головному офісі товариства.

Крім того, суд врахував ту обставину, що перевірка тривала не менше трьох днів, а відтак ненадання позивачем документів судом розцінюється як умисна дія спрямована на приховування відомостей щодо обліку товарних запасів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення неправомірним.

Даючи правову оцінку постанові суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом, оспорюване рішення СДПІ мотивовано тим, що на товар, вказаний у додатку № 3 до акту перевірки позивача від 08.12.2012 року, на час проведення перевірки у магазині ТОВ були відсутні накладні на суму 37760,79 грн.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Крім того, ст. 6 цього Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно до вимог ч. ч. 1, 3, 5 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 5 ст. 8 Закону № 996-XIV підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

За правилами ст. 21 Закону № 265/95 до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менш десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до наданої позивачем копії наказу № 30/2011 від 28.12.2011 року, яким на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», Положення (стандартів) бухгалтерського обліку, у товаристві застосовується машинна обробка документів з використанням комп'ютерної програми бухгалтерського обліку і місцем зберігання первинних документів, які пройшли машинну обробку, є архів ТОВ.

Копією наказу ТОВ № 130/2011 від 28.12.2011 року підтверджується, що на підприємстві створено архів для забезпечення збереження первинної документації та звітності, який розміщено по вул. Городоцькій, 359 у м. Львові.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, позивачем не було представлено на вимогу контролюючого органу жодних первинних документів на товар (ні оригіналів, ні копій прихідних накладних), хоча відповідно до положень п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як встановлено судом першої інстанції з показань свідка заступника керівника магазину ТОВ ОСОБА_3 прихідні накладні на місці реалізації товарів відсутні, оскільки знаходяться в бухгалтерії (центральному) офісі, а в електронному вигляді накладні не ведуться.

Факт відсутності накладних та перелік товарів, по яких вони відсутні, підтверджується підписами завідувача магазину, проставленими на Додатку № 3 до акту перевірки від 08.12.2012 року.

При цьому, як слідує з акту перевірки від 08.12.2012 року, який підписано 10.12.2012 року заступником керівника ОСОБА_3 торгового підрозділу ТОВ, зауважень до даного акту та дій працівників податкового органу не було.

Суд апеляційної інстанції додатково звертає увагу на те, що долучені до справи копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних не було надано у розпорядження податкового органу до часу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення СДПІ № 0000680803 від 24.12.2012 року у порядку, передбаченому п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Крім того, твердження апелянта, про те, що при проведенні перевірки працівники податкового органу відмовилися від отримання роздруківок накладних із електронної бази є голослівними.

Також матеріалами справи спростовується твердження апелянта про відсутність у нього додатку № 3 до акту перевірки до 28.12.2012 року, що позбавляло його можливості додати копії накладних до заперечень на такий акт перевірки, оскільки заступником керівника ОСОБА_3 в Прикінцевих положеннях акту перевірки від 08.12.2012 року зазначено, що «прихідні накладні на товар, що зазначений у додатку № 3 знаходились у офісі за адресою м. Львів вул. Городоцька, 359», а отже їй було відомо про згаданий додаток № 3.

Відповідно до приписів п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня

Згідно з актом перевірки від 08.12.2012 року, встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в денному звіті РРО.

Вчинення даного порушення представником ТОВ ні у ході розгляду справи судом першої інстанції, ні у ході апеляційного розгляду не спростовано належними доказами та не оспорюється.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції про обґрунтованість податкового повідомлення-рішення СДПІ № 0000680803 від 24.12.2012 року.

Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі № 813/223/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба

Ухвала у повному обсязі складена 11 грудня 2013 року.