Ухвала суду № 36057116, 12.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р.Справа № 814/2939/13-а

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Військової частини А 4465 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 4465 про визнання неправомірними дій та про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А 4465 (надалі - ВЧ А 4465, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправною бездіяльність ВЧ А 4465, яка полягає у невиплаті щомісячної додаткової грошової винагороди та стягнути з останній на його користь заборгованість по щомісячній грошовій винагороді в сумі 7 278,76 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» (надалі - Постанова №889) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовців, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Суд визнав протиправною бездіяльність ВЧ А4465, яка полягає у невиплаті щомісячної додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по щомісячній грошовій винагороді в сумі 7278,76 грн.

В апеляційній скарзі ВЧ А 4465 ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що відмовляючи у виплаті винагороди позивачу з лютого 2013 року по березень 2013 року включно, він діяв на підставі та у відповідності до вимог чинних нормативно-правовових актів, які регулюють спірні правовідносини.

У зв'язку із неявкою сторін, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції, у відповідності до положень статті 197 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України та призначений на посаду оперативного чергового-офіцера з бойового управління військової частини А 4465 на підставі наказу №447 Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 27 серпня 2010 року.

Відповідно до Настанови по виконанню польотів в авіації Збройних Сил України НВП-99, введеною в дію Наказом заступника Міністра оборони України - Командувача Військово-повітряних сил України №249 від 25 грудня 1998 року позивач, як вказаний у переліку, забезпечує постійну безпеку польотів.

З довідки №75 від 06 червня 2013 року вбачається, що розмір щомісячної 100% додаткової винагороди у лютому 2013 року становив 3 639,38 грн. (а.с.61)

Відтак, розмір заборгованості відповідача по виплаті 100% щомісячної грошової винагороди протягом лютого та березня 2013 року становить 7278,76 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що займана посада позивача за назвою, кодом посади, військово-обліковою спеціальністю відповідає переліку посад, що надають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, відповідно до Постанови №889 військовослужбовцям які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

З метою визначення порядку та умов виплати військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди Наказом Міністра Оборони України №595 від 15 листопада 2010 року затверджено «Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди» (надалі - Інструкція).

Відповідно до п. п. 2.3 п. 2 Інструкції, виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за переліком посад визначених в додатку №1 до зазначеної Інструкції, який включає, зокрема, посади начальника групи (ВОС 0628, код посади 1541) та керівника польотами (ВОС 0628, код посади 2891).

Враховуючи вищенаведене, позивач, який фактично призначений на посаду, яка за назвою, кодом посади, військово-обліковою спеціальністю відповідає переліку посад, що надають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди, має право на її отримання у розмірі до 100% місячного грошового забезпечення на місяць.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач в порушення вимог Постанови №889 та Інструкції з лютого по березень 2013 року включно, протиправно позбавив позивача, який забезпечує безпеку польотів літаків та вертольотів, права на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди.

Посилання апелянта на відсутність посади позивача в списку посад, які дають право на отримання таких виплат не засновано на вище перелічених нормах законодавства.

Окрім того, державою в ст. 17 Конституції України гарантовано військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Військової частини А 4465 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 4465 про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання ї сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова