Рішення № 36049512, 09.12.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7127/13-ц

Номер провадження 2/404/2846/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

при секретарі Уманенко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Фідокомбанк, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Орган опіки та піклування Кіровоградської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно, а саме: квартиру № 64 в будинку № 15, що знаходиться по вулиці Корольова Академіка у м. Кіровограді та належить ОСОБА_1 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно зареєстрованого в обласному комунальному підприємстві «Кіровоградське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації № 14161632 від 06.04.2007 року на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу за реєстровим за № 1391; визначення способу реалізації предмета іпотеки квартири № 64 в будинку № 15, що знаходиться по вулиці Корольова Академіка у м. Кіровограді загальною площею 46,53 кв. м., житловою 32.01 кв. м., що знаходиться в будинку № 15, за адресою: м. Кіровоград, вул. Корольова Академіка, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою шляхом залучення субєкта оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження та виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме: не заперечував проти звернення стягнення на предмет іпотеки, проте заперечив щодо виселення посилаючись на те, що в іпотечній квартирі зареєстровані та проживають малолітні діти: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а вимога про їх виселення є порушенням Закону України Про охорону дитинства.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.11.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: орган опіки та піклування Кіровоградської міської ради, які подали суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, правова позиція щодо заявленого позову суду не відома (а.с. 86).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, ОСОБА_1, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» від 29.04.2013 року, Банк було створено у формі відкритого акціонерного товариства з назвою Акціонерний комерційний банк «Престиж». Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 17.10.2006 року № Зб-1/2006 Банк було перейменовано на відкрите акціонерне товариство «Ерсте Банк». Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.09.2009 року № ЗБ-2/2009 банк перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк». Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 року № Зб-3/2013 Банк перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк». У звязку з перейменуванням Банк є правонаступником щодо прав і обовязків акціонерного комерційного банку «Престиж», створеного у формі відкритого акціонерного товариства, Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк», а також Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (а.с. 5 на звороті).

Між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Престиж», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Фідокомбанк (а.с. 5) та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 014/0456/74/01840 від 05.03.2007 року (далі - кредитний договір), за умовами пунктів 1.1., 1.4. яким відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 25500,00 дол. США. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 04.04.2027 року, що узгоджено сторонами в пункті 1.3. кредитного договору. (а.с. 16-17).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статтей 509, 526 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач виконав свої зобовязання за договором кредиту в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: заявою на видачу готівки № 1 від 05.04.2007 року та не заперечувалось представнокм відповідача, ОСОБА_1 (а.с. 15).

Згідно пункту 5.2. кредитного договору позичальник зобовязаний здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу кредитора: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.6. цього договору (щомісячно в розмірі 1/240 від суми отриманого кредиту) та остаточне погашення отриманого кредиту до 04.04.2027 року на рахунок № 22331729; щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок № 22386729 АКБ «Престиж», МФО 380009.

Між тим відповідач, ОСОБА_1, належним чином не виконала взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування в терміни, передбачені договором, внаслідок чого перед позивачем станом на 10.07.2013 року виникла заборгованість в розмірі 22934,61 дол. США заборгованості по кредиту, в тому числі 5297,11 дол. США простроченої; 3715,78 дол. США заборгованості по відсоткам та 2528,85 дол. США, нарахованої пені за прострочення оплати кредиту та відсотків, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 213016,57 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.05.2012 року вимоги Банка задоволені в повному обсязі, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 014/0456/74/01840 від 05.04.2007 року в сумі 200271,29 грн. та видано виконавчий лист (а.с. 10-11). Рішення суду не виконано, а виконавчий лист повернуто без виконання (а.с. 12). Однак це не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, як то визначено частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Належне та своєчасне виконання зобовязань за кредитним договором № 014/0456/74/01840 від 05.04.2007 року ОСОБА_1 забезпечувалось іпотечним договором, укладеного між сторонами 06.04.2007 року, за умовами п. 3.1.4. якого сторони домовились, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим або кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, комісій, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки (а.с. 21-24). Відповідно до пункту 1.1. іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира № 64, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Корольова Академіка, 15, загальною площею 46,53 кв. м., в тому числі житловою площею 32,01 кв.м. , який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу, посвідченого 05.04.2007 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу за реєстровим № 1391 (а.с. 19).

За змістом статтей 610, 612, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтями 589, 590 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За статтею 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який впливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування ними та штрафних санкцій не виконала, у зв'язку з чим у позивача виникло право, передбачене частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно.

У відповідності до статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення кредитної заборгованості суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статеттю 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У зв'язку з тим, що суд вважає позовні вимоги про звернення стягнення на заставне майно, а саме: квартиру № 64 в будинку № 15, що знаходиться по вулиці Корольова Академіка у м. Кіровограді такими, що відповідають способам захисту цивільних прав, характеру та змісту цивільно-правових відносин, не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому і вимога про примусове виселення відповідачів є такою, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Статтею 589 Цивільного кодексу України та статтею 20 Закону України Про заставу встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 1 статті 35 Закону України Про іпотеку передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Позивачем направлялись вимоги відповідачу-іпотекодавцю (а.с. 32-34), які останнім залишились без відповіді та реагування.

В силу частини 2 статті 39 Закону України Про іпотеку одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

У частинах 2 і 3 статті 40 Закону України Про іпотеку законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 Житлового кодексу України.

Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частино 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Судом встановлено, що вимоги відповідачам направлялись з дотриманням вищезазначених норм, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 26-31). Таким чином, Закон України "Про іпотеку" щодо процедури проведення виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення, дає суду підстави для задоволення вимоги позивача про виселення відповідачів, оскільки передбачає можливість їх виселення в судовому порядку під час задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд не приймає доводи представника відповідача щодо порушення прав дітей, оскільки на момент укладання іпотечного договору, відповідно до пункту 2.1.5., сторони визначили, що на предмет іпотеки не мають права власності (частково власності) або права користування діти (особи віком до 18 років). Крім того, слід зазначити, що за частиною 4 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

Судові витрати розподіляються у відповідності до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про іпотеку», статтею 109 Житлового кодексу УРСР, статтями 14, 16, 29, 509, 526, 546, 572, 589, 590, 610, 612, 625, 631, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 212 - 215, 218, 292 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0456/74/01840 від 05.04.2007 року звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру № 64 в будинку № 15, що знаходиться по вулиці Корольова Академіка у місті Кіровограді та належить ОСОБА_1 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно зареєстрованого в обласному комунальному підприємстві «Кіровоградське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації № 14161632 від 06.04.2007 року на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу за реєстровим за № 1391.

Визначчити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: квартири № 64 в будинку № 15, що знаходиться по вулиці Корольова Академіка у місті Кіровограді загальною площею 46,53 кв. м., житловою 32.01 кв. м. шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою шляхом залучення субєкта оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із квартири № 64 в будинку № 15, що знаходиться по вулиці Корольова Академіка у місті Кіровограді.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікацінйи код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк" (що знаходиться за адресою: 03056, м. Київ, вул. Польова, будинок 24Д, код ЄДРПОУ 34001693, МФО 380009, ід. код 340016926591) 2130,17 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда