Ухвала суду № 36046887, 11.12.2013, Господарський суд Луганської області

src="herb.gif" height=72 width=54>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

11 грудня 2013 року Справа № 913/3332/13

Провадження №19в/913/3332/13

Суддя Косенко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР-ІНВЕСТ», м.Донецьк

до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, м.Луганськ

про визнання протиправною та скасування довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2012 рік від 27.09.2012 № 5367

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР-ІНВЕСТ» 11.12.2013 звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 09.12.2013 № 151, в якому просить визнати протиправною та скасувати довідку про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2012 рік від 27.09.2012 № 5367.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду, судом були розглянуті позовні матеріали та досліджено зміст позовної заяви, з огляду на що господарський суд дійшов наступного.

Згідно ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

ONT class="fs132">1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

>4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Проаналізувавши предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог, господарський суд зазначає наступне.

В розділі 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначено в п.1.2 цієї постанови господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

В п.1.3 вищезазначеної постанови визначено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III-V ЗК України:

- щодо набуття, здійснення та припинення прав юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, територіальних громад та держави на земельні ділянки (крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності");FONT>

- пов'язані із захистом права на земельні ділянки (в тому числі відновлення порушеного права третьої особи, яка на підставі рішень державних органів або органів місцевого самоврядування претендує на спірну земельну ділянку);

- про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства;

- про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок;

- про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

- пов'язані з набуттям, зміною та припиненням права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- про встановлення, зміну та припинення земельного сервітуту;

- що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою;

- про стягнення шкоди, у тому числі упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у тому числі держави та територіальних громад, і користувачам земельних ділянок;

- інші спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

В той час як в п.1.4 цієї постанови роз"яснено, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Правовідносини у сфері використання і охорони земель, врегульовані розділами VI та VII ЗК України, можуть мати як приватноправовий, так і публічно-правовий характер (глави 29, 30, 33 названого Кодексу), а тому спори, що виникають з відповідних правовідносин, можуть, у залежності від їх правового характеру та складу учасників, вирішуватися за правилами адміністративного або господарського судочинства.

З огляду на надані Вищим господарським судом України роз"яснення, судом встановлено наступне.

Статтею 5 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97 встановлено, що система місцевого самоврядування включає територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду, сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, органи самоорганізації населення. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Отже, в розумінні ст.5 Закону № 280/97 відповідач є органом місцевого самоврядування.

Згідно з п.1 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

В рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного, тлумачення положень ч.1 ст.143 Конституції України, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України від 01.04.2010 у справі № 10-рп/2010 визначено, що положення п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Як вбачається з поданих матеріалів, спірні правовідносини є публічно-правовими, оскільки не пов"язані із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки, а виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень.

Таким чином, з огляду на зазначені процесуальні норми та беручи до уваги суб'єктний склад спірних правовідносин, вказаний позов підсудний місцевому загальному суду відповідно до п.1 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, так як стороною в ньому є орган місцевого самоврядування в особі Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів та даний спір повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

В абз.2 п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що на підставі п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє в прийнятті позовної заяви, якщо спір не підвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір у сумі 1147,00 грн. сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «АМСТОР-ІНВЕСТ» за платіжним дорученням № 667 від 09.12.2013, підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ч.1 ст.1, ч.1 ст.4, ч.1 ст.12, ч.1 п.1 ст.62, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви від 09.12.2013 № 151 Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР-ІНВЕСТ» до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, про визнання протиправною та скасування довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2012 рік від 27.09.2012 № 5367, відмовити.

2. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «АМСТОР-ІНВЕСТ», що знаходиться за адресою: м.Донецьк, бул.Шевченко, б.41-Д, код ЄДРПОУ 33549267 судовий збір у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 667 від 09.12.2013.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даної ухвали, підписаної та засвідченої гербовою печаткою господарського суду та оригіналу платіжного доручення № 667 від 09.12.2013.

Додаток (тільки заявнику): на « 31» аркуші, у тому числі оригінал платіжного доручення № 667 від 09.12.2013.

Суддя Т.В.Косенко