Постанова № 36046856, 12.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 року Справа № 904/4321/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1, фізична особа-підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_1 від 20.03.01;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № юр-29 від 14.02.13;

від відповідача: Ємець О.М., представник, довіреність № юр-179 від 26.06.12;

розглянувши апеляційну скаргу Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 року у справі № 904/4321/13

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь

до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк", м. Київ в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк", м. Дніпропетровськ

про стягнення 21214 грн. 03 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.11.2013 року по 12.12.2013 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 року (суддя Петренко Н.Е.) з публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 стягнуто 16199 грн. 85 коп. річних, 7146 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 1669 грн. 01 коп. судового збору, 1 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду Дніпропетровська філія публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк" звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, відмовити у позові в частині стягнення інфляційних втрат, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.03.2007 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець, позивач) та акціонерним банком "Експрес Банк" (орендар, відповідач) був укладений договір № 01/03-07 оренди нежитлового приміщення.

За умовами договору орендодавець зобов'язується надати, а орендар прийняти в оренду (користування) нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить орендодавцеві на праві власності, (далі - "Об'єкт оренди"), що підтверджується Свідоцтвом на право власності ЯЯЯ №553490, видане виконкомом Нікопольської міської ради 05.10.2006 року (п. 1.1 договору).

Відповідно п. 1.2 «об'єкт оренди» передається в оренду для розміщення орендарем відділення АБ "Експрес Банк" з метою надання послуг населенню відповідно до діяльності орендаря.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року у справі №17/15-10, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2010 року, договір оренди від 07.03.2007 року №01/03-07 розірвано з 07.12.2009 року (а.с. 22-23).

За рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №1/5005/5719/2011 публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Експрес Банк" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк" зобов'язане повернути орендоване за договором оренди №01/03-07 від 07.03.2009 року майно фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1

У п.6.2. договору вказано, що зобов'язання по сплаті орендної плати починається за даним договором з моменту підписання акту прийому-передачі № 1, а закінчується з моменту підписання акту прийому-передачі № 2.

Орендоване приміщення було повернуто позивачу 16.11.2011 року, про що складено акт прийому-передачі № 2 (а.с. 18-21).

Заборгованість у сумі 208878 грн., яка виникла у відповідача у зв'язку з порушенням своїх зобов'язань за договором № 01/03-07 оренди нежитлового приміщення від 07.03.2007 року, в частині вчасного повернення позивачу об'єкта оренди шляхом підписання акту приймання-передачі приміщень та внесення оплати за фактичне користування майном до моменту підписання вказаного акта, документально підтверджена та присуджена до стягнення з останнього рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 року у справі № 904/1900/13-г, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013 року (а.с. 24-27, 77-79).

В силу ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності з ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

В силу ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказує позивач, правовою підставою для звернення останнього до суду з даним позовом є стягнення інфляційних втрат та 3% річних в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог та виправлення технічної помилки останній просив стягнути з відповідача 7 866 грн. 30 коп. інфляційних втрат та 16 199 грн. 85 коп. річних (а.с. 134).

Як встановлено господарським судом у рішенні від 23.04.2013 року по справі № 904/1900/13-г, відповідач порушив виконання грошового зобов'язання, внаслідок чого вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованою.

Розрахунок 3% річних перевірений апеляційним господарським судом та визнаний правильним.

Водночас при визначенні суми втрат від інфляції, що підлягає до стягнення, суд першої інстанції припустився помилки.

Так сума 7146 грн. 13 коп. стягнута господарським судом як інфляційне нарахування на орендні платежі 11887 грн. 50 коп., 11865 грн., 11835 грн., 11820 грн., 11881 грн. 50 коп., 11865 грн., 11910 грн., 11940 грн., 11910 грн., 11910 грн., 11940 грн. Однак інші щомісячні орендні платежі в сумі 11955 грн. за період з травня по вересень 2011 року, а також орендний платіж за листопад 2011 року в сумі 6397 грн. господарським судом проіндексовані не були.

Від'ємні індекси інфляції на щомісячні орендні платежі в сумі 11955 грн. за період з травня по вересень 2011 року, а також на орендний платіж за листопад 2011 року в сумі 6397 грн. входили до розрахунку позовних вимог, тому повинні бути враховані у загальній сумі інфляційних нарахувань, що відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України, де зазначено, що боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегією суддів здійснено перерахунок інфляційних втрат, які за весь період з 03.06.2010 по 10.09.2013 року складають 6349 грн.

Посилання відповідача на те, що позивачем неправомірно нараховано на суму основного боргу втрати від інфляції, тому що відповідно до умов договору орендна плата виражена в іноземній валюті, є необґрунтованим, оскільки в п. 6.1. договору зазначено про те, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцеві або особі, що діє на підставі довіреності, виданої орендодавцем, орендну плату в національній грошовій одиниці України, виходячи з орендної ставки, обумовленої сторонами в доларах США, установленого Національним банком України на день оплати, але не нижче курсу - 5,05 гривень за долар США. Зазначений пункт договору додатковим договором від 23.01.2009 року до договору № 01/03-07 від 07.03.2007 року оренди нежитлового приміщення був викладений в такій редакції: "За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцеві або особі, що діє на підставі довіреності, виданої орендодавцем, орендну плату розмірі 8500 гривень за один календарний місяць". Цим пунктом договору сторони обумовили, що орендна плата за договором проводиться саме в національній грошовій одиниці України - гривні.

Крім того, п. 6.7. договору визначено, що орендна плата підлягає індексації до закінчення строку оренди або до урядових змін і вказівок по індексаціях, якщо протягом дії договору відбулися коливання індексу інфляції (індекс інфляції перевищував -100%). У цьому випадку орендодавець проводить перерахунок розміру оплати за оренду щомісяця, в якому відбулися коливання індексу інфляції по наступній формулі:

А1 =А0 х Й, де

А1 - розмір орендної плати в поточному місяці в гривнях

АО - розмір орендної плати в попередньому місяці в гривнях

Й - індекс інфляції за попередній місяць, що офіційно встановлений й опублікований Державним комітетом статистики України й виражається у відсотках.

Пунктом 6.8. договору передбачено, що розмір орендної плати в національній грошовій одиниці України, з урахуванням річного індексу інфляції за рік оренди на наступний рік терміну дії договору, підлягає коригуванню один раз на рік станом на 01 березня на підставі виставленого позивачем рахунку.

Додатковим договором від 23.01.09 року до договору від 07.03.2007 року № 01/03-07 оренди нежитлового приміщення пункти 6.7. та 6.8. були виключені, але на момент укладання основного договору сторонами було узгоджено зобов'язання по сплаті орендної плати, вираженої у національній грошовій одиниці України - гривні.

Крім того судами у справах між тими ж сторонами за договором оренди нежитлового приміщення від 07.03.2007 року № 01/03-07 всі стягнення з відповідача на користь позивача проводились у національній грошовій одиниці України (справи № 21/7-11, № 5/5005/6527/2012, № 41/5-11, № 904/1900/13-г).

Висновок господарського суду щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1000 грн. визнається судовою колегією правомірним і таким, що зроблений з обґрунтованою оцінкою правових послуг, виходячи з принципів розумності та справедливості.

За таких обставин рішення підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 року у справі № 904/4321/13 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Стягнути з публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк", м. Київ в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк" , м. Дніпропетровськ на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь 16199 грн. 85 коп. річних, 6349 грн. інфляційних втрат, 1669 грн. 01 коп. судового збору і 1000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, видавши наказ.

В решті позову відмовити".

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк", м. Київ в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес Банк" , м. Дніпропетровськ 7 грн. 97 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, видавши наказ.

Виконання цієї постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 17.12.13р.