ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.12.2013 року Справа № 905/4875/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пруднікова В.В. -доповідача
суддів:Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.
секретар судового засідання Лазаренко П.М.
Представники сторін:
від позивача: Перепелиця В.М. представник, довіреність №б/н від 20.12.12;
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 року у справі №905/4875/13
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД", м. Дніпропетровськ
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція", м. Дніпропетровськ
про стягнення 363 787,84 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.13р. (суддя Колісник І.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" 331 868,00 грн. - основного боргу за договором про надання послуг з перевезення, 23 254,20 грн. - пені, 7390,88 грн. - 3% річних, судовий збір у сумі 7250,26 грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням, ТОВ "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.13р. та відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Геліус ЛТД" просить суд залишити оскаржене рішення господарського суд від без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач явку у судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду спору по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути спір за відсутністю представника відповідача, тому підстав для відкладення розгляду справи не знаходить.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між ТОВ "Геліус ЛТД" (Перевізник) та Горлівською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція" (Замовник) був укладений договір на перевезення негабаритного вантажу автомобільним транспортом № 04/07/03 (далі - Договір) від 04.07.12р.
Згідно п. 1.2 договору, перевізник зобов»язується доставляти ввірений замовником вантаж згідно з транспортними заявками Замовника в пункт призначення у встановлений договором строк та видавати їх уповноважені на отримання вантажу особі, а Замовник зобов»язується оплачувати за перевезення встановлену плату.
Згідно п.п.2.1, 2.3 договору перевезення здійснюються на підстав письмових заявок Замовника. Транспортна заявка направляється Перевізнику по факсимільному зв'язку не пізніше, ніж за-72 годин до зазначеного в заявці строку надання автотранспорту. Перевізник зобов'язаний направити Замовнику по факсимільному зв'язку заявку з підписом уповноваженої посадової особи - Перевізника про її прийняття.
Відповідно до п.п. 6.1, 62 договору розмір оплати за перевезення розраховується виходячи з вартості погодженої сторонами в транспортній заявці. Оплата за перевезення здійснюється на умовах: по факту доставки вантажу протягом 3-х календарних днів
Сторонами відповідно до умов договору оформлено заявки на перевезення вантажу.
(а.с. 144-160).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на отримання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
На виконання умов укладеного договору позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується товарно-транспортним накладними: № 562 від 23.09.2012р., № 563 від 23.09.2012р., № 564 від 23.09.2012р., № 435 від 23.09.2012р., № 571 від 24.09.2012р., № 569 від 24.09.2012р., № 595 від 23.09.2012р., № 192 від 25.09.2012р., № 597 від 26.09.2012р., б/н від 27.09.2012р., № 195 від 27.09.2012р., № 194 від 27.09.2012р., б / н від 28.09.2012р., № 445 від 01.10.2012р., № 435 від 01.10.2012р., № 435 від 02.10.2012р., № 141094 від 02.10.2012р., № 435 від 03.10.2012р., № 445 від 03.10.2012р., № 141095 від 05.10.2012р., № 203 від 04.10.2012р., № 207 від 08.10.2012р., № 141097 від 22.10. 2012р., № 141052 від 23.10.2012р. та актами прийомки - передачі робіт( надання послуг): № ОУ-0000587 від 23.09.2012р., № ОУ-0000588 від 23.09.2012р., № ОУ-000596 від 24.09.2012р., № ОУ-0000597 від 25.09.2012р., № ОУ-0000605 від 26.09.2012р., № ОУ-0000606 від 26.09.2012р., № ОУ-0000607 від 26.09.2012р., № ОУ-0000609 від 27.09.2012р., № ОУ-0000611 від 28.09.2012р., № ОУ-0000615 від 28.09.2012р., № ОУ-0000620 від 01.10.2012р., № ОУ-0000627 від 02.10.2012р., № ОУ-0000628 від 02.10.2012р., № ОУ-0000631 від 03.10.2012р., № ОУ-0000635 від 05.10.2012р., № ОУ-0000636 від 05.10.2012р., № ОУ-0000680 від 23.10.2012р., № ОУ-0000682 від 24.10.2012р.
Докази здійснення повної оплати вартості наданих послуг відповідач не надав. Заборгованість складає 331868, 00 грн. За даних обставин вимоги позивача, щодо стягнення основного боргу у сумі 331868, 00 грн. судом першої інстанції задоволенні обґрунтовано.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.5 договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату перевезення і пов»язаних з нею послуг Замовник оплачує Перевізнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла на момент нарахування пені, від суми заборгованості оплати за кожний день прострочення до дня фактичної оплати.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки прострочка оплати товару мала місце, вимоги позивача, щодо стягнення пені у сумі 23254,20 грн. та річних у сумі 7390, 88 грн. також судом першої інстанції задоволено правомірно.
Щодо стягнення інфляційних втрат, то колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 1 274,76 грн. фактично заявлена як додаткова у межах поданої позивачем 12.09.2013 року заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 122 - 131) після початку розгляду справи по суті і свідчить про зміну предмета позову, що відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України на цьому етапі судового провадження не допускається.
Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змін. і доп.) під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Посилання скаржника на те, що позивачем не було додано до матеріалів справи заявок на перевезення вантажу є безпідставними, так як зазначені заявки долучені до справи №905/4875/13 (а..с. 144-160).
За викладених обставин, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства. Доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення.
керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 року у справі №905/4875/13 - залишити беззадоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 року у справі №905/4875/13- залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
16.12.13
Судове рішення № 36046898, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 09.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/4875/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: