Рішення № 36046848, 09.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" грудня 2013 р. Справа № 911/4318/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Сиченко Валерія Петровича, с. Шпитьки, Києво-Святошинський район

про стягнення 4 146,42 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач -Дьякова Є.М.- предст., дов. № 141/12-а від 17.01.2012р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом Фізичної особи-підприємця Сиченко Валерія Петровича (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № ACS-10-USB-02002 від 15.01.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2013р. у справі №911/4318/13 розгляд справи було призначено на 09.12.2013р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну наяву не подав, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

09.12.2013р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

15.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТЕЛІТ» (Мобільний оператор) та Фізичною особою-підприємцем Сиченко Валерієм Петровичем (Замовник) було укладено договір про надання послуг № ACS-10-USB-02002, відповідно до умов якого Замовник замовляє, а Мобільний оператор надає послуги Мобільного оператора, з переліку наведеного у п. 1.12 цього Договору, з використання коротких номерів та/або альфанумеричних імен, та/або динамічних альфанумеричних імен, як це визначено в Додатку 2.

Замовник здійснює генерацію повідомлень для подальшої їх доставки користувачам з використанням транспортної мережі Мобільного оператора, на умовах, зазначених у цьому Договорі, та Додатках до цього Договору.

У відповідності до погодженого між сторонами Додатку №2, підписаного та скріпленого печатками сторін, визначено перелік коротких номерів та альфанумеричних імен.

Згідно з п. 8.1., Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 1 року з моменту його підписання.

Дія Договору продовжується на тих самих умовах і на кожен наступний календарний рік без додаткової письмової угоди у випадку, якщо жодна зі сторін за один календарний місяць до закінчення строку дії Договору письмово не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору. (п. 8.3.)

Доказів припинення дії Договору про надання послуг № ACS-10-USB-02002 сторонами до суду не надано, відповідно Договір продовжив свою дію на 2011рік.

15.01.2010р. сторонами був підписаний Додаток № 1 до Договору, у якому вони погодили вартість послуг, які Мобільний оператор надавав Замовнику.

До десятого числа кожного місяця, який слідує за звітним, Мобільний оператор передає Замовнику рахунок, що містить у собі звіт щодо кількості доставлених повідомлень. (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 5.6. Договору, Замовник зобов'язується здійснити оплату послуг Мобільного оператора протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку від Мобільного оператора за надані послуги.

При цьому у п. 5.4. Договору зазначено, що Замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів розглянути рахунок та здійснити оплату послуг Мобільного оператора або направити Мобільному оператору письмову мотивовану відмову з обґрунтуванням недоліків наданих послуг. Неотримання Мобільним оператором письмової мотивованої відмови протягом п'яти робочих днів з дня отримання Замовником рахунку вважається прийняттям Замовником наданих послуг.

На виконання умов вказаного Договору позивач у період дії Договору з листопада 2010р. по січень 2011р. забезпечував відповідачу надання послуг Мобільного оператора та виставив рахунки № 1800029083 від 30.11.2010р., № 1800029960 від 31.12.2010р., № 1800030790 від 31.01.2011р., загалом на суму 4 146,42 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

Пунктами 8.4. та 8.5. встановлено, що будь-які повідомлення або інше письмове спілкування між сторонами за цим Договором здійснюється шляхом особистого вручення та/або відправлення за допомогою кур'єрської служби та/або рекомендованим листом на юридичну чи фактичну адресу, вказану у Договорі або у офіційному повідомленні, наданому відповідною стороною.

Уся інформація і/або повідомлення і/або документи будуть вважатися переданими однією стороною та отриманими другою стороною у порядку, передбаченому п. 8.4 Договору, з моменту їх передачі поштовим зв'язком (рекомендованим листом) або кур'єрською службою у дату відправлення, або вручення під підпис.

Вказані рахунки були направлені відповідачу на поштову адресу 13.08.2013р., що підтверджується копією опису-вкладення у цінний лист.

За словами позивача, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 4 146,42 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на юридичну та фактичну адреси відповідача була направлена претензія № 7201 від 16.09.2013р., що підтверджується копіями описів-вкладення у цінні листи, з яких вбачається, що разом з претензією позивач також надіслав відповідачу неоплачені рахунки.

Проте, дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Зважаючи на викладене, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, та у зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати суду не надав, доводів позивача не спростував. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті неоспорений відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 146,42 грн. заборгованості за послуги за період з листопада 2010р. по січень 2011р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи Сиченка Валерія Петровича (08122, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, вул. Фрунзе, 10, код 25041133790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, код ЄДРПОУ 22859846) - 4 146 (чотири тисячі сто сорок шість) грн. 42 коп. боргу та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 16.12.2013р.

Суддя Щоткін О.В.