Рішення № 36045320, 04.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. Справа № 911/3677/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Бернацька О. В. (довіреність № 14-113 від 14.05.2013 р.);

від відповідача: Козакова О. А. (довіреність № 1-252 від 26.12.2012 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз", м. Боярка, Києво-Святошинський район

про стягнення 97 184, 87 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

НАК „Нафтогаз України" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" про стягнення 37 957, 72 грн. пені, 51 407, 79 грн. штрафу, 7 819, 36 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за поставлений позивачем природний газ згідно договору № 23-46-РО на купівлю-продаж природного газу від 30.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3677/13 за позовом НАК „Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" про стягнення 97 184, 87 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.10.2013 р.

09.10.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов лист б/н б/д із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

09.10.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 23-3342 від 04.10.2013 р. на позовну заяву, у якому він просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

09.10.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.10.2013 р.

23.10.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення б/н від 22.10.2013 р. на відзив, у яких він просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

23.10.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 06.11.2013 р.

05.11.2013 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява б/н б/д про зменшення штрафних санкцій, у якій він просить суд зменшити розмір пені до 50 % від заявленого розміру.

06.11.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 20.11.2013 р.

20.11.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 04.12.2013 р.

04.12.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову частково з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 23-46-РО на купівлю-продаж природного газу, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), які є кінцевими споживачами газу.

Відповідно до п. 2.1. договору продавець передає покупцеві у період з 01 лютого 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 757, 664 тис. куб. м.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що ціни за 1000 кубічних метрів газу на дату укладання цього договору без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу становить:

- Газ, який використовується споживачами за умови, що споживання не перевищує 2500 куб.м. на рік;

- при наявності газових лічильників 253, 5294 гривень, крім того ПДВ 20 %;

- при відсутності газових лічильників 312, 8431 гривень, крім того ПДВ 20 %;

- Газ, який використовується споживачами за умови, що споживання не перевищує 6000 куб.м. на рік:

- при наявності газових лічильників 557, 9412 гривень, крім того ПДВ 20 %;

- при відсутності газових лічильників 647, 6471 гривень, крім того ПДВ 20 %;

- Газ, який використовується споживачами за умови, що споживання не перевищує 12 000 куб.м. на рік:

- при наявності газових лічильників 1 497, 6471 гривень, крім того ПДВ 20 %;

- при відсутності газових лічильників 1 681, 4706 гривень, крім того ПДВ 20 %;

- Газ, який використовується споживачами за умови, що споживання перевищує 12 000 куб.м, на рік:

- при наявності газових лічильників 1 855, 0000 гривень, крім того ПДВ 20 %;

- при відсутності газових лічильників 2 074, 3627 гривень, крім того ПДВ 20 %.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату його укладання становить - 920 313, 65 грн., крім того ПДВ - 20 %, усього з ПДВ - 1 104 376, 38 грн.

Згідно п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору.

Відповідно до п. 6.2. договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з алгоритмом розподілу коштів, установленим відповідною постановою НКРЕ, та зараховується, як оплата за газ в тому ж місяці, у якому надійшли кошти.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20 числа наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України „Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника та поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.02.2012 р., і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 р. включно, а у частиш розрахунків - до їх повного здійснення.

30.07.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 23-46-РО на купівлю-продаж природного газу від 30.03.2012 р.

На виконання умов договору позивачем у період з березня по грудень 2012 р. було передано у власність (продано) відповідачу природний газ на загальну суму 744 327, 70 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за березень 2012 р. на суму 196 695, 11 грн., актом приймання-передачі природного газу за квітень 2012 р. на суму 72 504, 46 грн., актом приймання-передачі природного газу за травень 2012 р. на суму 16 266, 62 грн., актом приймання-передачі природного газу за червень 2012 р. на суму 9 930, 74 грн., актом приймання-передачі природного газу за липень 2012 р. на суму 10 472, 74 грн., актом приймання-передачі природного газу за серпень 2012 р. на суму 8 447, 57 грн., актом приймання-передачі природного газу за вересень 2012 р. на суму 9 523, 15 грн., актом приймання-передачі природного газу за жовтень 2012 р. на суму 45 747, 85 грн., актом приймання-передачі природного газу за листопад 2012 р. на суму 134 874, 53 грн., актом приймання-передачі природного газу за грудень 2012 р. на суму 239 864, 93 грн., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було виконано свій обов'язок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 744 327, 70 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню, передбачену договором № 23-46-РО на купівлю-продаж природного газу від 30.03.2012 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 21.04.2012 р. по 03.06.2013 р. всього на загальну суму 37 957, 72 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що за період дії договору та на його виконання відповідачем було виконано свій обов'язок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 744 327, 70 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1., 6.2 цього договору він у безепірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Також, як було зазначено вище, відповідач у своїх відзиві № 23-3342 від 04.10.2013 р. на позовну заяву та заяві б/н б/д про зменшення штрафних санкцій просить суд врахувати своє скрутне матеріальне становище та зменшити розмір пені до 50 % від заявленого розміру.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3) ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що основна заборгованість за договором була повністю погашена відповідачем до звернення позивача в суд із даним позовом, що така основна заборгованість постійно погашалась відповідачем і виникала лише у певні періоди через відсутність обігових коштів та неодержання грошових коштів від своїх контрагентів і споживачів, що відповідач - ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" перебуває у тяжкому фінансовому становищі та за результатами господарської діяльності у 2012 році є збитковим підприємством, що загальна заборгованість контрагентів і споживачів перед відповідачем за спожитий природний газ станом на 31.12.2012 р. складала 4 156 646, 00 грн., що підтверджується балансом на 01.01.2013 р., звітом про фінансові результати за 2012 р., довідкою станом на 31.12.2012 р., наявними у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що наявні всі правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру пені, заявленої позивачем і визнаної судом обґрунтованою, з 37 957, 72 грн. до 30 366, 18 грн., що становить 80 % від розміру пені, заявленої позивачем і визнаної судом обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором № 23-46-РО на купівлю-продаж природного газу від 30.03.2012 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу понад 30 днів всього на загальну суму 51 407, 79 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2.1. договору № 50/12 передбачено, що за прострочку зі сторони виконавця строків здачі наданої послуги більш ніж на 20 днів, допущену в результаті його вини, виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 20 % від вартості, не зданої своєчасно послуги.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1., 6.2 цього договору він у безепірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Також, як було зазначено вище, відповідач у своїх відзиві № 23-3342 від 04.10.2013 р. на позовну заяву та заяві б/н б/д про зменшення штрафних санкцій просить суд врахувати своє скрутне матеріальне становище та зменшити розмір штрафних санкцій.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3) ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що основна заборгованість за договором була повністю погашена відповідачем до звернення позивача в суд із даним позовом, що така основна заборгованість постійно погашалась відповідачем і виникала лише у певні періоди через відсутність обігових коштів та неодержання грошових коштів від своїх контрагентів і споживачів, що відповідач - ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" перебуває у тяжкому фінансовому становищі та за результатами господарської діяльності у 2012 році є збитковим підприємством, що загальна заборгованість контрагентів і споживачів перед відповідачем за спожитий природний газ станом на 31.12.2012 р. складала 4 156 646, 00 грн., що підтверджується балансом на 01.01.2013 р., звітом про фінансові результати за 2012 р., довідкою станом на 31.12.2012 р., наявними у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що наявні всі правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру штрафу, заявленого позивачем і визнаного судом обґрунтованим, з 51 407, 79 грн. до 41 126, 23 грн., що становить 80 % від розміру штрафу, заявленого позивачем і визнаного судом обґрунтованим.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 21.04.2012 р. по 03.06.2013 р. всього на загальну суму 7 819, 36 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 7 819, 36 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням суми пені і штрафу від суми основної заборгованості, що були обґрунтовано заявлені позивачем у позовній заяві, поданої до господарського суду Київської області.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" (ідентифікаційний код 20578072) на користь Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720) 30 366 (тридцять тисяч триста шістдесят шість) грн. 18 (вісімнадцять) коп. пені, 41 126 (сорок одна тисяча сто двадцять шість) грн. 23 (двадцять три) коп. штрафу, 7 819 (сім тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 36 (тридцять шість) коп. 3 % річних та судові витрати 1 943 (одна тисяча дев'ятсот сорок три) грн. 70 (сімдесят) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

12 грудня 2013 р.