Рішення № 36044397, 16.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/7404/13-ц Головуючий у І інстанції Бондаренко О.В.Провадження № 22-ц/780/5792/13 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В.Категорія 47 16.12.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Березовенко Р.В.,

суддів: Воробйової Н.С., Верланова С.М.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивувала тим, що від шлюбу з ОСОБА_2 у них є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.07.2012 року шлюб між ними було розірвано. Зазначала, що діти проживають з нею та знаходиться на її утриманні, а відповідач не надає матеріальної допомоги на їх утримання, тому позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частина від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення найстаршою дитиною дочкою ОСОБА_4 повноліття, а потім у розмірі ? частина від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною ОСОБА_5 повноліття.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Біла Церква Київської області аліменти на доньку ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Біла Церква Київської області, в розмірі 400 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 24.05.2013 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 229 грн.40 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення аліментів з 400 грн. на кожну дитину на 400 грн. на двох дітей щомісячно, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що може сплачувати аліменти на утримання двох дітей 400 грн., оскільки ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, має нерегулярний заробіток, орендує житлове приміщення для проживання, сплачує комунальні послуги та кредит, а також, вдруге одружився і дружина перебуває на 22 тижні вагітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.08.2005 року зареєстровано шлюб між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 (а.с.7 - свідоцтво про шлюб).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.07.2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, рішення набрало законної сили 30.07.2012 року (а.с.8).

Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.9, 10 - свідоцтво про народження), діти проживають за місце реєстрації матері: АДРЕСА_1 та перебувають на її утриманні ( а.с.11 - довідка ЖЕК № 1 від 19.04.2013 року № 971). Позивач ОСОБА_3 працює в кафе-ресторані «Родон» м. Біла Церква та отримує заробітну плату у розмірі 1137 грн. щомісячно, інших доходів вона не має.

Відповідач ОСОБА_2, після одруження 08.09.2012 року з ОСОБА_7 змінив прізвище на «ОСОБА_2», іншим особам аліменти не сплачує, є здоровою працездатною особою, офіційно не працевлаштований, в Центрі зайнятості населення на обліку не перебуває, має нерегулярний мінливий дохід, веде домашнє господарство, дружина відповідача працює, отримує заробітну плату та перебуває на 22 тижні вагітності, що підтверджено свідоцтвом про шлюб (а.с.24), довідкою жіночої консультації від 26.07.2013 року (а.с.25), довідкою ДСЗ від 17.06.2013 року № 4236 (а.с.26).

Задовольняючи частково позов і стягуючи аліменти в твердій грошовій сумі, суд першої інстанції виходив із того, що неповнолітні діти проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні, вона працює, і крім мінімальної заробітної плати, інших доходів не отримує; відповідач інших дітей не має, він є працездатною людиною, має нерегулярний мінливий дохід, добровільно матеріальної допомоги не надає, непрацездатних осіб на утриманні не має і не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей відповідно до Закону в твердій грошовій сумі, про що зазначено в письмових запереченнях, а тому з нього підлягають стягненню аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі по 400 грн. на кожну дитину.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки рішення не в повному обсязі відповідає вказаним вимогам закону.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У всіх інших випадках визначення розміру аліментів провадиться у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини (ст. 183 СК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст.183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Водночас, позивачкою було пред»явлено позов про стягнення аліментів з відповідача саме в частці від його доходу, зазначені позовні вимоги нею не змінювалися і тому визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі суд фактично вийшов за межі заявлених позовних вимог, що є грубим порушенням ст. 11 ЦПК України.

Оскільки суд першої інстанції на зазначені обставини та положення закону, належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про можливість стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі, в межах розгляду саме цього позову.

Отже, виходячи з встановлених дійсних обставин справи та з урахуванням положень ст. 182 СК України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів в твердій грошовій сумі не відповідає матеріалам справи і вимогам закону, а тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України, у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 травня 2013 року та до досягнення ними повноліття.

Доводи ж відповідача про неможливість сплати аліментів більш ніж 400 грн. на двох дітей колегією суддів розцінюються критично, оскільки відповідач інших утриманцій не має, є здоровою працездатною особою, доказів про неможливість працевлаштування ним надано не було, він навіьь не перебуває у центрі зайнятості, що на думку колегії свідчить про те, що таким чином він намагається уникнути свого обов»язку щодо утримання дітей.

Що ж стосується інших обставин на які посилається апелянт, а саме: оренда житлового приміщення для проживання, сплата комунальних послуг та кредиту, другий шлюб і вагітність другої дружини, то на думку колегії суддів вони не є тими вийнятковими обставинами, які позбавляють відповідача можливості виконувати свій обов»язок щодо утримання своїх неповнолітніх дітей.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів в розмірі ? частини на утримання сина ОСОБА_5 до досягнення ним повноліття, після досягнення старшою дочкою ОСОБА_4 повноліття, то вони на думку колегії суддів є необгрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.183 СК України, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на утримання двох і більше дітей, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2013 року в частині стягнення аліментів скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Біла Церква Київської області, аліменти на доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Біла Церква Київської області, в розмірі 1/3 частини його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.05.2013 року до досягнення дітьми повноліття.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С.Воробйова

С.М.Верланов