Ухвала суду № 36041624, 10.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року м. Київ К/800/27220/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Екватор»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 р.

у справі № 2а-4829/12/1470

за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Екватор»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Завод «Екватор» (далі - позивач, ПАТ «Завод «Екватор») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.09.2012 р. №0000500070, прийняте ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Завод «Екватор», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 р. скасувати, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. залишити в силі.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Медео-Захід» за листопад 2011 року та достовірності врахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.08.2012 р. №2616/15-419/14308032.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст. 200, абзацу «а» п.200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого було завищено задекларовані суми від'ємного значення та бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року на 30 014 грн.

За результатами перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 11.09.2012 р. №0000500070, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року на 30 014,00 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15 007,00 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акта перевірки, згідно отриманого листа Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 08 травня 2012 року №1212/7/22-6 та копії Акту від 18 квітня 2012 року №753/23-3/35594018 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Медео-Захід» (код за ЄДРПОУ 35594018) останнім не подано у встановлені законом терміни на письмовий запит документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за квітень, травень, червень та жовтень 2010 року, лютий, серпень, листопад та грудень 2011 року; пояснень щодо причин ненадання документів в ході проведення перевірки посадовими особами ТОВ «Медео-Захід» не надано; під час складання фінансової звітності у ТОВ «Медео-Захід» були відсутні підтверджуючі документи, щодо здійснення ним фінансово-господарської діяльності, тому останній не здійснював господарську діяльність за квітень, травень, червень та жовтень 2010 року, лютий, серпень, листопад та грудень 2011 року; в Луцькій ОДПІ Волинської області ДПС були відсутні відомості про наявність у ТОВ «Медео-Захід» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, об'єктів оподаткування.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення у платника податку права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Приписами п.198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було укладено договір на виконання робіт по ремонту автомобілю Nissan Cabstar на загальну суму 180 083,22 грн. В свою чергу, згідно з договором поставки, позивач купив автомобіль Nissan Cabstar 2005 року випуску за 32 000 євро.

Відтак, з господарської операції позивача не вбачається доцільність придбання автомобілю (2005 року випуску) за 60 000 дол. США.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Екватор» відхилити.

2.Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов