Ухвала суду № 36041619, 21.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року м. Київ К/9991/64581/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011

у справі № 2а-11896/09/2/0170

за позовом Бахчисарайського районного споживчого товариства

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

Бахчисарайське районне споживче товариство (далі по тексту - позивач, Бахчисарайське РСТ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки Бахчисарайського РСТ з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.01.2008 по 31.12.2009, податковим органом складено акт №141/23/01757320 від 03.06.2009.

На підставі акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.06.2009 №0000170023/0, від 19.08.2009 №0000170023/1, від 22.09.2009 №0000170023/2, якими позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 44259,00 грн., в тому числі 28966,00 грн. - основного платежу та 15293,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для донарахування податкового зобов'язання слугував висновок податкового органу про порушення позивачем, зокрема, пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.2 та підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5, пункту 11.2 та пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон №334/94-ВР), в результаті чого ним занижено податок на прибуток за півріччя 2008 року у сумі 38232,00 грн., за три квартали 2008 року - 37672,00 грн., за 2008 рік - 28966,00 грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 встановлено його заниження на суму 29092,93 грн., внаслідок неправомірного віднесення до складу валових витрат сум штрафів, сплачених ВАТ «Крименерго», вартості електричної енергії, яка споживалась іншим платником податків - ДП АТП, не включення до складу валових доходів суми отриманої орендної плати, невірного розрахунку суми амортизаційних відрахувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону №334/94-ВР визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скорегованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 статті 4 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 даного Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Скорегований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 статті 4 без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті Закону.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі по тексту - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону).

Згідно абзацу 4 ппідпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону №334/94-ВР, під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону №334/94-ВР визначено перелік витрат, що підлягають амортизації.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону №334/94-ВР у податковому обліку амортизації підлягають не безпосередньо основні фонди, а витрати на їх придбання, виготовлення або поліпшення, які складають балансову вартість таких основних фондів, оскільки при цьому платник податку - одержувач не несе зазначених витрат при безоплатному отриманні основних фондів, то відповідно такий платник має право нараховувати амортизаційні відрахування щодо основних фондів, отриманих відповідно до підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону, у бухгалтерському обліку та не має такого права у податковому обліку.

Згідно експертного висновку №15/10 від 14.01.2011 судово-економічної експертизи встановлено, що позивачем за період часу з 01.01.2008 по 31.12.2008 задекларовано податок на прибуток у сумі 4755,00 грн. Відповідно до первинних бухгалтерських документів платника податків за 2008 рік прибуток, що підлягав оподаткуванню, який визначався рядком 08 декларації мав від'ємне значення (збиток ) у сумі 350568,00грн.

Проте, відповідачем не було враховано, що сума податкового зобов'язання з податку на прибуток не підлягає нарахуванню у разі віднесення до складу валових доходів сум орендної плати та виключення зі складу валових витрат штрафів, сплачених ВАТ «Крименерго», вартості електроенергії, сплаченої за рахунками, які були виставлені ДП АТП, з причин встановлення збитків у сумі 350568,00 грн.

При цьому, при дослідженні декларації позивача відображеного ним показника амортизаційних відрахувань встановлено, що в 1 кварталі 2008 року сума складає 141441,00 грн., 1 півріччя 2008 року - 284597,00 грн., 3 квартал 2008 року - 450609,00 грн., за 2008 рік - 450609,00 грн. У податковій звітності позивача в цілому за 2008 рік сума амортизаційних відрахувань занижена на 147997,00 грн., платником податків у 4 кварталі 2008 року підлягала нарахуванню сума амортизації у розмірі 153716,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума валового доходу у 2008 році склала 9806581,93 грн., а валових витрат за зазначений період часу - 9706542,00 грн.

З огляду на зазначене та приймаючи до уваги розмір суми амортизації, яка підлягала нарахуванню за перевіряємий період, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у позивача не виникли зобов'язання по сплаті податку на прибуток з причин наявності у нього збитків.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров