Ухвала суду № 36041461, 21.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року м. Київ К/9991/71574/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2011

у справі № 2а-13097/10/4/0170

за позовом Феодосійського казенного оптичного заводу

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Феодосійський казенний оптичний завод (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, Феодосійська МДПІ АРК) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010 №0006181503/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності сплати позивачем податкового зобов'язання з комунального податку, за результатами якої складено акт від 13.08.2010 №434/15-3/14310649.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за періоди: ІІІ квартал 2004 року (граничний строк сплати 19.11.2004), ІV квартал 2004 року (граничний строк сплати 21.02.2005), І квартал 2005 року (граничний строк сплати 20.05.2005), ІІ квартал 2005 року (граничний строк сплати 18.08.2005).

На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 №0006181503/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з комунального податку на суму 3622,15 грн. (за ставкою 50%).

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, нарахування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань безпосередньо пов'язане з існуванням такого податкового зобов'язання і на такі правовідносини поширюються правила, визначені ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкове зобов'язання за спірним податковим повідомленням-рішенням визначено 31.08.2010, після спливу 1095 днів з граничного строку сплати сум податкового зобов'язання за періоди: ІІІ квартал 2004 року (граничний строк сплати 19.11.2004), ІV квартал 2004 року (граничний строк сплати 21.02.2005), І квартал 2005 року (граничний строк сплати 20.05.2005), ІІ квартал 2005 року (граничний строк сплати 18.08.2005).

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров