Ухвала суду № 36041460, 21.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року м. Київ К/9991/65420/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Транс»

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011

у справі № 2а-2500/11/0170

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Транс»доДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Кримпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Транс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Юг-Транс») звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001212301/0 від 23.02.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Юг-Транс» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 439337 від 14.08.2006, має ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

18.08.2006 ТОВ «Юг-Транс» взято на податковий облік в ДПІ у м. Сімферополі за № 4848, а 08.09.2006 підприємством отримане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00966568.

11.02.2011 ДПІ у м. Сімферополі проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Юг-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої складений акт № 935/23-7/34523585 від 11.02.2011, яким встановлено порушення пп. пп. 5.2.5, 5.6.1, 5.7.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2011 № 0001212301\0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 13465,00 грн. та розраховані штрафні санкції у розмірі 25% від загальної суми зменшення податкового зобов'язання в сумі 3366,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», діючий на момент виникнення спірних правовідносин, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Стаття 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачає, що платники податків і зборів зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно пп. 5.1.5 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», діючій на момент подання позивачем звітності, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених пп. «г» пп. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Пунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених п. 5.3 ст. 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, подача податкової декларації та визначення податкового зобов'язання є обов'язком платника податків та у випадку виконання ним цього обов'язку платник податку також зобов'язаний погасити самостійно визначене податкове зобов'язання незалежно від наявності відмови податкового органу у прийнятті декларації.

ТОВ «Юг-Транс» взагалі не подало податкові декларації за 9-ть та 11-ть місяців 2011 року, про що ДПІ у м. Сімферополі 24.09.2009 був складений акт № 9221\15-1.

За не подачу декларацій, до підприємства, згідно податкового повідомлення-рішення № 0017191502\0 від 30.09.2009 були застосовані штрафні санкції в сумі 340,00 грн., з якими ТОВ «Юг-Транс» погодилось та фактично сплатило до бюджету.

У матеріалах справи містяться копії декларацій ТОВ «Юг-Транс» за зазначені періоди, проте вони так і не були подані до податкової інспекції, що не заперечувалось позивачем.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ТОВ «Юг-Транс» порушило податкове законодавство, не подавши вчасно до податкової інспекції декларації та не визначивши самостійно податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за три квартали 2008 року та за 2008 рік.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, в тому числі у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Цей обов'язок контролюючого органу закріплений також в пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, якій набрав чинності з 01.01.2011.

Враховуючи, що позивач самостійно не визначив суму свого податкового зобов'язання, ДПІ у м. Сімферополі при проведенні планової перевірки зобов'язана була зробити це самостійно.

Позивачем було перераховано до бюджету 28.11.2008 грошові кошти в сумі 3700,00 грн. та 19.02.2009, - 9700,00 грн. із зазначенням відповідного призначення платежу (податок на прибуток за третій квартал 2008 року, податок на прибуток за 2008 рік).

Однак, ці кошти на момент їхнього зарахування до бюджету не були визначені ні самим платником податків внаслідок порушення ним податкового законодавства, ні контролюючим органом, а отже не могли бути враховані податковою інспекцію як виконання ТОВ «Юг-Транс» своїх податкових зобов'язань перед бюджетом за періоди, визначені в платіжних дорученнях.

За таких обставин суди попередніх інстанцій не могли взяти до уваги доводи позивача, що він своєчасно сплатив суму нарахованого зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та\або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених у тому числі пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та\або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно зі ст. 58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення рішення, яке містить підставу для такого нарахування, посилання на норму цього Кодексу та\або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; граничні строки сплати грошового зобов'язання; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Слід зазначити, що сплата суми, перерахованої, але не визначеної платником податку, не може вважатись належним виконанням особою своїх обов'язків в сфері податкового законодавства, отже самостійне визначення податковою інспекцією податкового зобов'язання ТОВ «Юг-Транс» та нарахування штрафних санкцій є правомірним та таким, що відповідає вимогам Закону.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Транс» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров