Ухвала суду № 36041424, 21.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року м. Київ К/9991/15975/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Олевському районі Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010

у справі № 2а-2158/09/0670

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Олевський агрохім"

до Державної податкової інспекції в Олевському районі Житомирської області

про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Олевський агрохім" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Олевському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2009 позовні вимоги задоволені.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ВАТ "Олевський агрохім" 19.12.2008 було подано до ДПІ в Олевському районі податкову декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року за №11396.

Працівниками відповідача 27.01.2009 проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за показниками, відображеними у вказаній податковій декларації, про що складено акт за №15-17/5/05488644 від 27.01.2009.

Перевіркою встановлено порушення п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2009 року за №0000011501/0, яким підприємству донараховано податку на прибуток в сумі 15589 грн. 25 коп.

Відповідно до п. 51.1 ст.5 Закону №2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до додатку № 4 до Наказу ДПА України від 05.12.2008 року №761 «Про затвердження примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток», при камеральній перевірці уточнюючі розрахунки (декларації) підлягають ретельному аналізу.

Згідно з п. 4 Наказу ДПА України від 17.07.2006 року №416 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів» акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у таких випадках: за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку); якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при подачі декларації позивачем було допущено помилку, а в акті перевірки відповідачем допущено описку - в декларації з ПДВ за 11 місяців в рядку 12, 13, 14, 15, 16 відображено придбання товарів, робіт, послуг в сумі 12438 грн., (в акті - 124380 грн.)

В подальшому позивачем було подано уточнюючі розрахунки з ПДВ у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Крім того подані річні декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість прийняті відповідачем без застережень відповідають вимогам п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегією суддів Вищого адміністративного суду України встановлено, що позивачем подано річні декларації за 2008 рік в яких арифметичні помилки виправлені, декларація з податку на прибуток та з ПДВ за 12 місяців 2008 року подана своєчасно та до початку проведення перевірки.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджує висновки судів попередніх інстанцій, що підстав для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000011501/0 від 27.01.2009 не було.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Олевському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 у справі № 2а-2158/09/0670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Олевському районі Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 у справі № 2а-2158/09/0670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко