Ухвала суду № 36041419, 14.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/9047/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Шипуліної Т.М.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства «Будресурси» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010

у справі № 11/20 ''НА''

за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства «Будресурси»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробниче-комерційне підприємство «Будресурси» звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 26.01.2009 позовні вимоги задоволено

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 постанову Господарського суду Житомирської області від 26.01.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з урахуванням вимог ст.3 Указу Президента України від 23.07.1998р. "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" з питань взаємовідносин з ПТЕП "Байкал" за період з 01.01.2003 по 04.11.2004, за результатами якої, відповідачем було складено Акт №547/23-01/22064302/0355 від 12.11.2004 про результати позапланової перевірки ПВКП "Будресурси" по взаєморозрахунках з питань продажу транспортних засобів.

Згідно акту, перевіркою встановлені порушення п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі зазначеного Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2004р. за №5740/2301/72887, відповідно до якого нараховано суму податкового зобов'язання позивача з ПДВ в сумі 40 188 грн. та застосовано фінансову санкцію розмірі 20 094 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 02.06.2003р. між позивачем та Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Байкал" було укладено Договір купівлі-продажу транспортних засобів. Згідно п.2.1 Договору, продаж цей вчинено за домовленістю сторін за 52984,17 грн., в тому числі ПДВ 8830,69 грн., які покупець зобов'язується сплатити продавцю шляхом перерахування коштів на поточний рахунок на протязі 90 календарних днів з моменту підписання цього Договору. Нарахований податок з транспортних засобів на ПВКП "Будресурси" включений в декларацію з податку на прибуток в частині валових витрат.

Відповідно до піп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

У відповідності до п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Матеріалами справи встановлено, що залишкова вартість проданих автотранспортних засобів складала 200941,00 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що при застосуванні ціни меншої, ніж залишкова вартість, мало місце зменшення бази оподаткування та, як наслідок, незаконне зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із позицією суду апеляційної інстанції про необхідність скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства «Будресурси» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 у справі № 11/20 ''НА'' слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства «Будресурси» відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 у справі № 11/20 ''НА''залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Т.М. Шипуліна О.І. Степашко