Постанова № 36040491, 03.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4679/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «КБК і К» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КБК і К» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «КБК і К» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що позивач звільняється від оподаткування податком на додану вартість у відповідності до п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скари, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 06 грудня 2012 року Броварською ОДПІ на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року №9068352308 від 02 листопада 2012 року, якою визначено доходи, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 5962805,00 грн., було проведено перевірку з питань дотримання вимог статей 180-183 розділу V Податкового кодексу України, за результатами якої було складено акт №924/15-209/37284844 від 06 грудня 2012 року, в якому встановлено порушення позивачем п.183.2, п.183.10 ст.183 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі - 1132561 грн.

На підставі акту перевірки №924/15-209/37284844 від 06 грудня 2012 року Броварською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року №0000371502, згідно якого позивачу за порушення п.183.2, п.183.10 ст.183 розділу V Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 1415701,25 грн., у тому числі 1132561,00 грн. за основним платежем та 283140,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем не надано доказів щодо імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів, тому підстави для звільнення від оподаткування податком на додану вартість у відповідності до п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього розділу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п.п.183.1, 183.2 ст.183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до п.183.8 ст.183 Податкового кодексу України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Пунктом 183.10 ст.183 Податкового кодексу України встановлено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2012 року ТОВ «КБК і К» задекларувало доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у розмірі 656431,00 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ від 11 травня 2012 року №3909 щодо реєстрації ТОВ «КБК і К» як платника податку на додану вартість відповідно до приписів п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, однак, листом від 21 травня 2012 року №3086/10/18-310 відповідачем було відмовлено в реєстрації ТОВ «КБК і К», як платника ПДВ, у зв'язку з неможливістю встановити відповідність вимогам вищезазначених статей у зв'язку з неподанням позивачем підтверджуючих документів у повному обсязі.

ТОВ «КБК і К» було надіслано повторну заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість №1/05-06 від 05 червня 2012 року з доданими документами, однак, листом від 20 червня 2012 року №4353/10/18-310 відповідач відмовив у реєстрації ТОВ «КБК і К» у зв'язку з тим, що позивач не здійснює постачання товарів/послуг та не виконує вимоги ст.180, п.181.1 ст.181, п.182.1 ст.182, п.183.7 ст.183 Податкового кодексу України у зв'язку з відсутністю обсягів постачання, що підлягають оподаткуванню. За документами, наданими податковому органу, позивач здійснює діяльність з постачання товарів, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість згідно п.23 Перехідних положень Податкового кодексу, та запропоновано надати договори, банківські виписки, платіжні доручення на підтвердження достовірності відомостей про здійснення постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню.

Згідно п.23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» затверджено Перелік відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість (додаток 1) та Перелік відходів та брухту кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість (додаток 2).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює заготівлю, переробку металобрухту чорних металів на підставі ліцензії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №597742 від 28 грудня 2011 року (термін дії з 13 грудня 2011 року по 13 грудня 2016 року) та заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів на підставі ліцензії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №597743 від 28 грудня 2011 року (термін дії з 13 грудня 2011 року по 13 грудня 2016 року).

Згідно наданих до справи первинних документів, позивач постачав брухт чорних металів виду 500, 501, 503, 506, 509 згідно ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови», відповідно до яких до даних видів відноситься брухт сталевий негабаритний великоваговий (вид 500), брухт сталевий негабаритний легковаговий (вид 501), стружка сталева (вид 503), брухт та відходи чавунних виробів (вид 506), брухт та відходи змішані (вид 509), що також узгоджується з Переліком відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15.

Відповідач під час відмови позивачу в реєстрації платником податку на додану вартість (№4353/10/18-310 від 20 червня 2012 року) також дійшов висновку, що позивач не здійснює постачання товарів/послуг та не виконує вимоги ст.180, п.181.1 ст.181, п.182.1 ст.182, п.183.7 ст.183 Податкового кодексу України у зв'язку з відсутністю обсягів постачання, що підлягають оподаткуванню, оскільки за документами, наданими податковому органу, позивач здійснює діяльність з постачання товарів, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість згідно п.23 Перехідних положень Податкового кодексу.

Інші операції з постачання позивачем товарів (послуг) в 2012 році не перевищують суму 300000 грн., після досягнення якої позивач зобов'язаний зареєструватись платником податку на додану вартість для таких видів операцій (надання послуг).

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідно до наданих первинних документів (договорів, актів приймання, накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур) позивач здійснює реалізацію брухту чорних та кольорових металів на митній території України та не надав доказів здійснення операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а тому відповідно до п.23 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не звільнений від оподаткування податком на додану вартість і відповідно до положень п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України повинен був зареєструватись у встановленому порядку як платник податку на додану вартість, оскільки згідно п.23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини, при цьому операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини є лише одним з різновидів господарської операції з постачання, що також звільнені від оподаткування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності та необхідності скасування прийнятого Броварською ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0000371502 від 22 лютого 2013 року з огляду на відсутність з боку позивача порушення п.183.2, п.183.10 ст.183 розділу V Податкового кодексу України, звільнення до 1 січня 2014 року операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, що безпосередньо здійснювалось позивачем, від оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також недоведення відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КБК і К» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КБК і К» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 22 лютого 2013 року №0000371502.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.