Постанова № 36040256, 03.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7945/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік у розмірі 238846,14 грн. та пені 46719,06 грн., за 2010 рік у розмірі 175773,78 грн. та пені 21546,95 грн., за 2011 рік у розмірі 226571,42 грн. та пені 11100,95 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою позивача проведено планову виїзну перевірку відповідача щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, реєстрації у відділенні Фонду, подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, своєчасного та повного надходження адміністративно - господарських санкцій до Державного бюджету України; за наслідками перевірки складено акт від 19 грудня 2012 року №1089/12.

Актом перевірки встановлено порушення відповідачем Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, у зв'язку із неподанням звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ та звітів про наявність вакансій форми 3-ПН.

Згідно акту перевірки середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача у 2009 році становила 91 особу, 2010 році - 61 особу, 2011 році - 56 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях - 1 особа у 2009 році, у 2010 та 2011 році такі особи не працювали; працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність у період 2009 - 2011 роках відсутні. Також, за результатами перевірки відповідачу нараховано суму адміністративно-господарських санкцій за 2009 рік у розмірі 238846,14 грн., за 2010 рік у розмірі 175773,78 грн., за 2011 рік у розмірі 226571,42 грн. Окрім цього, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій позивачем товариству було нараховано пеню за 2009 рік у розмірі 46719,06 грн., за 2010 рік у розмірі 21546,95 грн., за 2011 рік у розмірі 11100,95 грн.

У зв'язку із наведеним позивач звернувся до суду про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у період 2009 - 2011 років вживав заходів, передбачених законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушень у сфері господарських правопорушень та вчасно звітував до Оболонського районного центру зайнятості в м. Києві про наявність вакансій, шляхом подачі звітів форми №3-ПН.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 19 зазначеного Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Також, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Проте, як вірно встановлено позивачем під час проведення перевірки та не спростовано відповідачем, останнім не подавалися звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів за період 2009 - 2011 років.

Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, відповідач частково подавав звітність до Оболонського районного центру зайнятості про наявність вакансій за формою №3-ПН, зокрема, станом на 02.01.2009 року, 10.04.2009 року, 30.04.2009 року, 10.06.2009 року, 10.07.2009 року, 30.08.2009 року, 30.09.2009 року, 03.11.2009 року, 15.12.2009 року, 01.11.2010 року, 30.07.2010 року, 01.06.2010 року, 12.04.2010 року, 04.01.2010 року, 07.11.2011 року, 01.08.2011 року, 01.06.2011 року, 10.01.2011 року.

Отже, колегія суддів приймає до уваги посилання апелянта на те, що звіти подавалися частково, а саме за 2009 рік у кількості 9 звітів, за 2010 у кількості 5 звітів, за 2010 рік у кількості 4 звіту.

Згідно наданих звітів, відповідач інформував Оболонський районний центр зайнятості про наявність професій (посад), чим виконав вимоги щодо інформування центру зайнятості про наявність робочих місць на товаристві.

При цьому, з зазначених звітів вбачається, що кожного разу до центру зайнятості подавалася різна інформація про наявність вакансій та без зазначення, що вказані вакантні місця створені саме для інвалідів. Також, відповідачем не було надано доказів щодо створення у період 2009 - 2011 років на товаристві робочих місць для працевлаштування інвалідів, або доказів щодо працевлаштування ним таких осіб.

Зазначене свідчить, що на товаристві не були виділені та створені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Інші доказі, які б підтверджували виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідачем не надані.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною четвертою вказаної статті Закону визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи наведене та те, що відповідачем у зв'язку із не виділенням та не створенням робочих місць для працевлаштування інвалідів не було самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік у розмірі 238846,14 грн. та пені 46719,06 грн., за 2010 рік у розмірі 175773,78 грн. та пені 21546,95 грн., за 2011 рік у розмірі 226571,42 грн. та пені 11100,95 грн. підлягають задоволенню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту першого та четвертого статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» (ідентифікаційний код юридичної особи 30530955, 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 20-а) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік у розмірі 238846 (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот сорок шість) гривень 14 коп. та пені 46719 (сорок шість тисяч сімсот дев'ятнадцять) гривень 06 коп., за 2010 рік у розмірі 175773 (сто сімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 78 коп. та пені 21546 (двадцять одна тисяча п'ятсот сорок шість) гривень 95 коп., за 2011 рік у розмірі 226571 (двісті двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят одна) гривня 42 коп. та пені 11100 (одинадцять тисяч сто) гривень 95 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 09.12.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.