Ухвала суду № 36040257, 11.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1253/10/2670(в 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Автоінвестстрой-брок» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.11.2009 № 0007562302/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.10.2009 року за результатами планової виїзної перевірки ПІІ «Автоінвестстрой-брок» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2008 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено Акт № 1877/23-02/31031552 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог п. 3.1 ст. 3, пп.пп. 4.1.1-4.1.6 п. 4.1, пп.пп. 4.2.1-4.2.20 п. 4.2 ст. 4, пп.пп. 5.2.1-5.2.19 п. 5.2, пп.пп. 5.3.1-5.3.9 п. 5.3, пп.пп. 5.4.1-5.4.9 п. 5.4, пп.пп. 5.5.1-5.5.5 п. 5.5, пп.пп. 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6, пп.пп. 5.7.1, 5.7.2 п. 5.7 ст. 5, п. 16.2 ст. 16, п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 86 Закону України «Про Державний бюджет України» та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 444856 грн.

03.11.2009 року на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0007562302/0, яким у зв'язку з порушенням п. 3.1 ст. 3, пп.пп. 4.1.1-4.1.6 п. 4.1, пп.пп. 4.2.1-4.2.20 п. 4.2 ст. 4, пп.пп. 5.2.1-5.2.19 п. 5.2, пп.пп. 5.3.1-5.3.9 п. 5.3, пп.пп. 5.4.1-5.4.9 п. 5.4, пп.пп. 5.5.1-5.5.5 п. 5.5, пп.пп. 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6, пп.пп. 5.7.1, 5.7.2 п. 5.7 ст. 5, п. 16.2 ст. 16, п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 86 Закону України «Про Державний бюджет України», позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 444856 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 222428 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п. 6.1 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Балансові збитки підприємства, що значилися станом на 01.01.2005 відображалися в рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143, узгодженого рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 31.03.2003 № 06-10/239 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592.

Отже, згідно ст. 86 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», у рядку 04.9 декларації за звітні періоди 2006 року зі знаком «+» має бути відображено від'ємне значення суми рядків 08 та 04.9 декларації за 2005 рік. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.04.2013 у справі № К-34832/10.

Як видно з матеріалів справи, у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства позивача за 2004-2006 роки у рядку 04.9 не відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх податкових періодів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вказаних податкових декларацій.

Таким чином, протягом 2004-2006 років позивач мав позитивний об'єкт оподаткування податком на прибуток.

При цьому, 22.05.2007 позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за І квартал 2007 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.05.2007, що підтверджується відповідною відміткою на вказаному розрахунку, а також повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3202467, копія якого наявна в матеріалах справи.

У вказаному уточнюючому розрахунку позивачем виправлено самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів, а саме: у рядку 05.2 - збільшено валові витрати на суму 1639003 грн., які не були враховані останнім у 2004-2006 роках; у рядку 02.2 - зменшено валовий дохід у розмірі 1111005 грн. за 2005 рік.

Водночас, 20.07.2007 за результатами виїзної планової перевірки ПІІ «Автоінвестстрой-брок» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2006 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено Акт № 2418/23-08/31031552, яким встановлено, зокрема, завищення валових доходів за 2005 рік на суму у розмірі 1111005 грн. - зайво враховано до складу валового доходу курсової різниці в іноземній валюті по заборгованості за кредитними договорами, а також заниження валових витрат на загальну суму у розмірі 1007658 грн. (630000 грн. за 2004 рік та 377658 грн. за 2006 рік) та завищення загальної суми валових витрат за 2004 рік у розмірі 631359 грн. згідно вказаного уточнюючого розрахунку за І квартал 2007 року.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що податковий орган, підтвердив здійснені позивачем виправлення уточнюючим розрахунком за І квартал 2007 року, а саме у рядку 02.2 - зменшення валового доходу у розмірі 1111005 грн. за 2005 рік., а також частково підтверджено збільшення валових витрат у розмірі 1007658 грн. (630000 грн. за 2004 рік та 377658 грн. за 2006 рік) у рядку 05.2.

Також, 24.03.2009 позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за 2007 рік, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.03.2009, що підтверджується відповідною квитанцією № 2, реєстраційний номер 77126, а також повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 01119803, копії яких наявні в матеріалах справи.

Наведеним уточнюючим розрахунком позивачем виправлено самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів, а саме: у рядку 04.1 - збільшено валові витрати у розмірі 1541003 грн.

Водночас, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 2181-III) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181-III встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, якщо в майбутніх податкових періодах платник податку виявляє помилки в показниках раніше поданої декларації, то він має право, зокрема, врахувати уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний період, якщо з моменту граничного строку подання декларацій, в яких допущено помилки, минуло не більше 1095 днів. Не підлягають виправленню помилки із строком давності понад 1095 днів, а суми відповідних податків не донараховуються і не повертаються.

Іншої заборони щодо самостійного виправлення платником податку раніше узгодженої суми податкового зобов'язання чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що в Акті перевірки не зазначено про неприйняття зазначеного уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань за 2007 рік, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.03.2009, тобто останній прийнято податковим органом без зауважень, суд першої інстанції дійшов вірного, що твердження відповідача про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2005 рік на 1111005 грн. та збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2004 рік на 630000 грн. та за 2006 рік на 377658 грн. є необґрунтованим та безпідставним.

Враховуючи все вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 16.12.2013 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.